Постановление суда № 62492917, 04.11.2016, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

04.11.2016 Справа № 908/2944/16

Суддя господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Кічкас-1» (69067, м. Запоріжжя, вул. Каспійська, буд. 41)

до Виконавчого комітету Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)

про визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

03.11.2016 р. в господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Кічкас-1» до Виконавчого комітету Запорізької міської ради про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 640 від 24.10.2016 р. «Про призначення перевізника на автобусних маршрутах загального користування № 83, № 16».

Розглянувши зазначену позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), виходячи з наступного.

Статтями 54 та 57 ГПК України встановлено вимоги щодо форми і змісту позовної заяви та комплектності документів, які повинні додаватися до неї. Зокрема, пунктом 3 ч. 1 статті 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви, що подається до господарського суду, мають бути додані документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заяви) оплачується судовим збором.

Чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України (п. 2.20 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).

В якості доказу сплати судового збору позивачем до позовної заяви додано квитанцію № 0.0.645429815.1 від 03.11.2016 р. на суму 1378,00 грн.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Перевіривши факт зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (за належними платіжними реквізитами), суд відзначає, що в Реєстрі підтвердження оплат Управління Державної казначейської служби України у місті Запоріжжі Запорізької області, факт зарахування суми судового збору у розмірі 1378,00 грн., сплаченого квитанцією № 0.0.645429815.1 від 03.11.2016 р., не підтверджено.

Таким чином, господарський суд не може розцінювати вказаний документ як належний доказ сплати позивачем судового збору у встановленому порядку.

При цьому, позивачем не додано відповідну довідку ДКС України про зарахування суми судового збору до Державного бюджету України.

Зазначені обставини перешкоджають суду вчинити передбачені нормами Господарського процесуального кодексу України дії по підготовці справи до судового розгляду та є підставами для повернення позовної заяви позивачу.

Як зазначено в абзаці 1 пункту 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Згідно із пунктом 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необхідності повернення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Кічкас-1», без розгляду.

Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду у загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись ст.. 54, 57, п. 4 ч. 1 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Кічкас-1», м. Запоріжжя, повернути без розгляду.

Додаток: позовні матеріали на 41 арк., в т.ч. оригінали: квитанція № 0.0.645429815.1 від 03.11.2016 р. на суму 1378,00 грн.; фіскальний чек та опис вкладення від 03.11.2016 р.

Суддя М.В. Мірошниченко