Решение № 62467243, 02.11.2016, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/9540/16-ц

Провадження №2/751/1428/16

Рішення

Іменем України

02 листопада 2016 року м. Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.

при секретарі Дасюк Н. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 Тофік Кизим до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини,

Встановив:

ОСОБА_1 Тофік Кизим звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, на період її навчання.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що від спільного шлюбу з відповідачем мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Шлюб між сторонами розірвано в 2009 році. На даний час дитина навчається на 1 курсі в Криворізькому державному педагогічному університеті, на денній формі навчання. За таких обставин донька потребує сторонньої матеріальної допомоги. На даний час відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

Позивач у судове засідання не зявилася, про день та час проведення судового засідання повідомлена належним чином, в позові зазначила про розгляд справи у її відсутність.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позов визнає частково.

Суд у відповідності до ст. 169 ЦПК України визнав можливим розглянути справу у відсутності сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказах.

У відповідності до ч.2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Виходячи з вимог ч.1 ст.199 Сімейного Кодексу України та п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року „ Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів, обовязок батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обовязкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження навчання; потреба у звязку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно правил ч. 2 статті 199 Сімейного кодексу України, право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Судом встановлено, що позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвали 09 січня 2008 року (а.с.3). Від шлюбу мають повнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується довідкою № 22-109 від 01.09.2016 року (а.с.5) ОСОБА_3 навчається на І курсі Криворізького державного педагогічного університету, на безоплатній денній формі навчання. Термін навчання з 01.09.2016 року по 30.06.2020 року (а.с.4).

Як вбачається із акту від 09.09.2016 року ОСОБА_3 проживає з матірю (а.с.7).

Відповідач мешкає окремо згідно довідки №622/48 від 19.10.2016 року (а.с.29). Відповідач перебуває у зареєстрованому шлюбі (а.с.28), на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.27-29). Відповідно довідки в/ч А4444 від 19.10.2016 року відповідач є військовослужбовцем, середньомісячний розмір його доходів становить 7 466, 40 (а.с.30).

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.31-32), відповідач до 12.10.2016 року сплачував аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Сторони доказів про наявність чи відсутність рухомого та нерухомого майна у їх власності суду не надали.

Вказані обставини судом враховуються і є підставою для зменшення розміру аліментів, ніж визначені позивачкою, але не вказують на неможливість відповідача надавати матеріальну допомогу синові та не позбавляють його обовязку утримувати повнолітню дитину у звязку з її навчанням.

У відповідності до положень ч.1 ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст..182 цього Кодексу.

Виходячи із зазначених правових норм, що регулюють дані спірні правовідносини, фактичних обставин справи, враховуючи стан здоровя та матеріальне становище дитини, стан здоровя та матеріальне становище позивача та відповідача, а також беручи до уваги, що відповідач має на утриманні неповнолітню дитину, позивач в силу закону також зобовязана утримувати повнолітню доньку, суд вважає за необхідне, відповідно до п. 20 постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» та ст. 199, 200 Сімейного кодексу України, позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши з відповідача аліменти в розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно.

Відповідно до ч.1 ст.191 ЦК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня предявлення позову.

Позивач предявила позов 26.09.2016 року (а.с.9),однак враховуючи ту обставину, що за рішенням суду з відповідача на утримання доньки ОСОБА_3, 12.10.1998 року стягнуті аліменти до повнолітня дитини, тобто до 12.10.2016 року, а тому аліменти підлягають стягненню з 13.10.2016 року та до закінчення навчання, до 30 червня 2020 року включно, але не більш ніж до досягнення ОСОБА_3 23 років.

Суд визнає необхідним застосувати п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України і допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, п.3 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 213-215, 218, 367 ЦПК України, ст.ст. 182, 191, 198-201 Сімейного Кодексу України, враховуючи розяснення п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 Тофік Кизим задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь ОСОБА_1 Тофік Кизим аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/8 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 13.10.2016 року та до закінчення навчання, до 30.06.2020 року включно, але не більш ніж до досягнення ОСОБА_3 23 років.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 551 (пятсот пятдесят одну) грн. 20 коп. на користь УК у м. Чернігові/Новозаводський район, код ЄДРПОУ 38054398, МФО 853592, ГУДКСУ в Чернігівській області, розрахунковий рахунок 31210206700004, код бюджетної класифікації 22030101, призначення платежу 02894496.

З повним текстом рішення сторони можуть ознайомитися 07.11.2016 року.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н. В. Маслюк