Постановление суда № 62461439, 03.11.2016, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/861/16-ц

Провадження № 2-з/353/1/16

У Х В А Л А

03 листопада 2016 року м.Тлумач

Суддя Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Луковкіна У.Ю., ознайомившись з заявою представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» про припинення кредиту та іпотеки,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» та просив визнати припиненим правовідносини по кредиту за кредитним договором № IFUWGA00000011 від 13.02.2007 року, укладеним між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1, а також визнати припиненою іпотеку за договором № 426 від 16.02.2007 року, укладеним між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1

03.11.2016 року до початку розгляду справи представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 направив до суду заяву про забезпечення позову шляхом: 1) заборони ПАТ КБ «ПриватБанк» набувати у власність та/або будь-який спосіб відчужувати, передавати у володіння та/або користування (в т.ч. укладати правочини, які в подальшому можуть призвести до обтяження та/або відчуження і стороною яких є відповідач), здійснювати звернення стягнення в позасудовому порядку на підставі договору іпотеки № 462 від 16.02.2007 року на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки; 2) заборони органам та субєктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, які утворені та діють у відповідності із Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень», вчиняти дії, повязані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки на підставі договору іпотеки № 462 від 16.02.2007 року; 1) накладення арешту на нерухоме майно яке є предметом іпотеки, а саме: домоволодіння, розташоване по вул. Центральній, 101, с. Гончарівка Тлумацького району Івано-Франківської області, із земельною ділянкою (присадибна № 1, для особистого підсобного господарства №№ 2,3) загальною площею 0,6717 га, що розташована на території с. Гончарівка Палагицької сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1ст.10 ЦПК України), обовязки доказування і подання доказів покладаються на сторони (ст.60 ЦПК України), тому суд не вправі за власною ініціативою збирати докази.

Оглянувши матеріали справи, вивчивши позовну заяву та заяву про забезпечення позову, суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Статтею 152 ЦПК України визначено види забезпечення позову, які можуть бути застосовані судом.

Так, позов забезпечується:1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Під забезпеченням позову Суд розуміє вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення цивільної справи, визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Проаналізувавши обставини, викладені в заяві про забезпечення позову, та вимоги чинного законодавства України, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року «Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів».

Як вбачається зі змісту позовних вимог, представник позивача просить визнати припиненим правовідносини по кредиту за кредитним договором № IFUWGA00000011 від 13.02.2007 року, укладеним між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1, а також визнати припиненою іпотеку за договором № 426 від 16.02.2007 року, укладеним між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1, оскільки ОСОБА_1 фактично виконані всі зобовязання за кредитним договором, тобто кредит повністю сплачено.

Згідно п. 35.3 Договору іпотеки № 426 від 16.02.2007 року предметом іпотеки є домоволодіння, загальною площею 103,0 кв.м., яке розташоване за № 101 (сто один) по вул. Центральна в с. Гончарівка Тлумацького району Івано-Франківської області, та земельна ділянка, призначена для: присадибна (діл. № 1) та особистого підсобного господарства (діл. №№ 2, 3) площею 0,6717 га, розташована в с. Гончарівка Палагицької сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області.

27.09.2016 року від ПАТ КБ «ПриватБанк» на адресу ОСОБА_1 було надіслано повідомлення про намір банку задовольнити забезпечену іпотекою вимогу, шляхом набуття права власності на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки за договором іпотеки № 462 від 16.02.2007 року, а саме на домоволодіння та земельну ділянку.

В заяві про забезпечення позову заявник просить накласти арешт, а також заборонити ПАТ КБ «ПриватБанк» та органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно вчиняти певні дії стосовно вищевказаного нерухомого майна, яке є предметом іпотеки за договором іпотеки № 462 від 16.02.2007 року, оскільки відповідач по даній справі до завершення її розгляду судом, незважаючи на існуючий спір між сторонами, має намір в односторонньому порядку перереєструвати домоволодіння і земельну ділянку за собою, тобто набути у власність.

З огляду на вищенаведене, вважаю, що заява про забезпечення позову підлягає до часткового задоволення, оскільки невжиття заходів забезпечення позову в частині накладення арешту на нерухоме майно може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Що стосується забезпечення позову шляхом заборони ПАТ КБ «ПриватБанк» та органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно вчиняти певні дії стосовно нерухомого майна, яке є предметом іпотеки за договором іпотеки № 462 від 16.02.2007 року, то вказані вимоги не підлягають до задоволення, оскільки накладення арешту на вказане нерухоме майно саме по собі призведе до неможливості вчинення будь-яких дій повязаних з набуванням у власність, відчуженням, переданням у володіння та/або користування, а також державної реєстрації вказаних дій щодо обєкту нерухомого майна, яке є предметом іпотеки.

Отже, способом забезпечення позовних вимог ОСОБА_1 слід визначити накладення арешту на спірне майно ОСОБА_1, а саме на домоволодіння, розташоване по вул. Центральній, 101, с. Гончарівка Тлумацького району Івано-Франківської області, із земельною ділянкою (присадибна № 1, для особистого підсобного господарства №№ 2,3) загальною площею 0,6717 га, що розташована на території с. Гончарівка Палагицької сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області, оскільки накладення арешту на майно унеможливить його відчуження, або переоформлення права власності на нього.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.151-153, 209, 210 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову», суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву задовольнити частково.

В порядку забезпечення позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» про припинення кредиту та іпотеки, накласти арешт на нерухоме майно, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1, а саме: на домоволодіння, розташоване по вул. Центральній, 101, с. Гончарівка Тлумацького району Івано-Франківської області; земельну ділянку (присадибна № 1, для особистого підсобного господарства №№ 2, 3) загальною площею 0,6717 га, що розташована на території с. Гончарівка Палагицької сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області, які є предметом іпотеки за договором іпотеки № 462 від 16.02.2007 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством ОСОБА_3 «ПриватБанк» та ОСОБА_1.

В задоволенні решти заявлених вимог відмовити.

Копію Ухвали направити до Тлумацького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області для негайного виконання в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Копію ухвали направити сторонам по справі - до відома.

Ухвала підлягає до негайного виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Тлумацький районний суд протягом п'яти днів з моменту проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Суддя У.Ю. Луковкіна