№ 62403248, 26.10.2016, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 жовтня 2016 р. Справа № 802/1180/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бошкової Юлії Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Коляденка Олександра Леонідовича,

представника позивача: Прудиуса П.Г.,

представника відповідача: Зеленіна В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Вінницького обласного клінічного високоспеціалізованого ендокринологічного центру

до: Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії

про: визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся Вінницький обласний клінічний високоспеціалізований ендокринологічний центр (далі - позивач) до Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що постановою від 27.07.2016 року №06/10-03-18-ПШ накладено штраф у сумі 5100 грн. Позивач вважає накладення на нього штрафу безпідставним та просить скасувати постанову, якою його накладено, оскільки вважає, що у його діях відсутня вина у вчиненні виявленого порушення.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та заперечував щодо його задоволення, з підстав викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Вінницький обласний клінічний високоспеціалізований ендокринологічний центр - комунальний заклад, який фінансується за рахунок коштів обласного бюджету.

15.04.2016 року посадовими особами Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у Вінницькій області проведено планове обстеження Вінницького обласного клінічного високоспеціалізованого ендокринологічного центру з питань технічного стану, організації експлуатації електроустановок та режимів споживання електричної енергії споживачів І категорії з надійності електропостачання, у разі коли перерви в електропостачанні призводять до негативних наслідків техногенного та природного характеру, а також для яких встановлено екологічну броню електропостачання та/або у власності чи оперативному управлінні яких є виробничі об'єкти підвищеної небезпеки, внесені до Державного реєстру, за результатами якого винесено Припис №06/10-20-4-ПР про усунення порушень законодавства (а.с.5).

19.07.2016 року проведено позапланову перевірку щодо виконання Вінницьким обласним клінічним високоспеціалізованим ендокринологічним центром припису №06/10-20-4-ПР від 15.04.2016 року та складено акт перевірки (протокол) №06/10-20-4-АП, яким зафіксовано ухилення від виконання вимог вказаного припису (а.с.10-13).

Враховуючи те, що позивачем не виконані вимоги припису Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії винесено 27.07.2016 року оскаржувану постанову №06/10-03-18-ПШ та накладено Вінницький обласний клінічний високоспеціалізований ендокринологічний центр штраф у розмірі 5100 грн. (а.с.14).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно із ст. 9 Закону України "Про електроенергетику" державний нагляд (контроль) в електроенергетиці здійснюється центральним органом виконавчої влади з державного енергетичного нагляду.

Частиною 3 статті 9 Закону України "Про електроенергетику" визначено, що способом здійснення державного нагляду (контролю) в електроенергетиці є проведення центральним органом виконавчої влади з державного енергетичного нагляду відповідних обстежень, перевірок, оглядів, інспектування щодо енергетичного обладнання суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії у порядку, визначеному Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996 року №929 (далі - Положення), державний енергетичний нагляд за технічним станом та організацією експлуатації електричних, теплових, тепловикористовувальних установок і мереж, режимами споживання електричної та теплової енергії суб'єктів електроенергетики, суб'єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії здійснює Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії (Держенергонагляд).

Пунктом 11 Положення визначено, що Держенергонагляд має право: застосовувати до суб'єктів господарювання штрафні санкції у порядку, визначеному законодавством; вимагати від суб'єктів електроенергетики, суб'єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії усунення порушень законодавства у сфері виробництва, постачання та споживання енергії; надавати (надсилати) суб'єктам електроенергетики, суб'єктам відносин у сфері теплопостачання і споживачам електричної енергії обов'язкові для виконання приписи, розпорядження та інші розпорядчі документи щодо усунення порушень законодавства у сфері виробництва, постачання та споживання енергії.

Згідно з ч.8 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" невиконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду, тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій.

Відповідно до ч.3 ст.27 Закону суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, центрального органу виконавчої влади з державного енергетичного нагляду та порушення умов ліцензій - штраф у розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання умов припису суб'єкт господарювання несе відповідальність у вигляді штрафних санкцій, які накладаються постановою про накладення штрафу за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання.

Окремо слід підкреслити, що відповідно до пункту 9.5 Інструкції з організації проведення заходів державного енергетичного нагляду за суб'єктами електроенергетики, суб'єктами відносин у сфері теплопостачання і споживачами електричної енергії та оформлення їх результатів, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України №817 від 24.12.2004 року, у разі якщо суб'єкт господарювання не в змозі виконати вимоги, установлені Приписом, з причин, які неможливо передбачити заходами щодо їх виконання, керівник суб'єкта господарювання не пізніше ніж за 10 днів до закінчення встановленого строку виконання відповідного заходу звертається у довільній формі до відповідного структурного підрозділу Держенергонагляду з метою отримання письмового дозволу на продовження строків виконання Припису. Звернення розглядається керівником відповідного структурного підрозділу Держенергонагляду, який видав Направлення на проведення заходу з державного енергетичного нагляду. Керівнику суб'єкта господарювання протягом 5 днів з дати отримання такого звернення надсилається обґрунтоване рішення, яке готується інспектором Держенергонагляду, що видав Припис чи Розпорядження.

З аналізу вищезазначеної норми випливає, що суб'єкт господарювання може звернутися до відповідного структурного підрозділу Держенергонагляду зі зверненням у довільній формі про продовження строків виконання припису лише за умови наявності причин, які неможливо передбачити заходами щодо їх виконання.

При цьому, інспектору Держенергонагляду, що видав припис чи розпорядження, надається право прийняти обґрунтоване рішення про надання або відмову у наданні дозволу на продовження строків виконання припису.

Так, судом з'ясовано, що отримавши вказаний припис, адміністрація Вінницького обласного клінічного високоспеціалізованого ендокринологічного центру виявила, що для усунення виявлених порушень необхідні значні матеріальні витрати та ресурси, тому відповідно до п. 9.5 вищезазначеної інструкції головний лікар скористався своїм правом та звернуся з листом №198 від 27.05.2016 року до відповідача, у якому просив продовжити термін усунення порушень (а.с.38).

Однак, листом №29-11/12-261 від 30.05.2016 року Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у Вінницькій області у продовженні термінів виконання припису відмовила позивачу, посилаючись на відсутність аргументації у зверненні (а.с.37).

Водночас, з приводу тверджень представника позивача про те, що позивач не ухилявся від виконання вимог припису, а доклав усіх зусиль з метою усунення недоліків, суд зауважує, що позивач, звертаючись до відповідача щодо продовження строку виконання вимог припису, таким чином фактично визнав обґрунтованість такого і погодився з виявленням порушеннями, встановленими нормами чинного законодавства у сфері електроенергетики.

Щодо доводів представника позивача про форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання припису та відсутність вини у вчиненні порушення законодавства в галузі електроенергетики, суд зазначає наступне.

Форс-мажорними обставинами позивач вважає відсутність у нього відповідного фінансування. На обґрунтування своєї позиції долучив до матеріалів справи лист-звернення №1034 від 22.07.2016 року до голови Вінницької обласної державної адміністрації та голови Вінницької обласної ради, у якому просить вирішити питання щодо дефіциту коштів, та лист-відповідь Вінницької обласної державної адміністрації №09-3069 від 10.08.2016 року, у якому Вінницька ОДА повідомляє також про відсутність коштів.

Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція "Українська радянська енциклопедія" (УРЕ), 1974 - 776 с. визначає форс-мажор (фр., непереборна перешкода, обставина) як надзвичайні обставини, які примушують діяти інакше, ніж передбачалося.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що ст. 617 Цивільного кодексу України визначені підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Так, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Поняття та ознаки непереборної сили (форс-мажору) розкриваються у п. 1 ч. 1 ст. 263 Цивільного кодексу України. Непереборною силою визнається надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Як підстава звільнення особи, що порушила зобов'язання, від відповідальності непереборна сила характеризується двома ознаками. По-перше, це зовнішня до діяльності сторін обставина, яку сторони, хоча б навіть і передбачили, але не могли попередити. До таких обставин, як правило, відносять стихійні лиха (землетрус, повінь, пожежі) та соціальні явища (війни, страйки, акти владних органів тощо). По-друге, ознакою непереборної сили є її надзвичайність, що означає, що це не рядова, звичайна обставина, яка хоча і може спричинити певні труднощі для сторін, але не виходить за рамки буденності (таяння снігу в горах, щорічні сезонні мусонні дощі тощо), а екстраординарна подія, яка не є звичайною.

Крім того, у статті 617 Цивільного кодексу України встановлено також перелік подій, настання яких не буде вважатися випадком, а отже не звільняє особу, що порушила зобов'язання, від відповідальності.

До таких подій, зокрема, відноситься відсутність у боржника необхідних коштів (дана обставина слідує із загального розуміння грошей як родових речей і відомого ще з римських часів постулату, що "рід не гине". Отже, незалежно від того, що стало причиною відсутності у боржника необхідної суми грошей (об'єктивні обставини чи суб'єктивна недбалість боржника), це не звільняє його від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання).

Отже, відсутність належного фінансування, на що посилався представник позивача, не може бути підставою для невжиття позивачем належних дій для виконання вимог припису і відповідно його невиконання й не може свідчити про неправомірність накладеного на останнього штрафу, згідно постанови №06/10-03-18-ПШ від 27.07.2016 року.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржувану постанову відповідач діяв у межах наданих повноважень та відповідно законодавчих норм, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову та скасування оскаржуваної постанови.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до статті 94 КАС України, особі, що не є суб'єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити - повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна