Постановление суда № 62397194, 27.10.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.10.16р. Справа № 904/4960/16

За заявою: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.16 р.

У справі:

за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, м. Дніпро

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область про стягнення заборгованості за договором оренди

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: Осипенко Д.Г., дов. № 3 від 04.01.16р.

від відповідача: ОСОБА_3, дов. від 13.07.16р.

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2016р. позов задоволено частково: стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська заборгованість по орендній платі за користування нерухомим майном у розмірі 62 259,61грн., пеню у розмірі 3 929,70грн., 3% річних у розмірі 772,17грн., інфляційні у розмірі 1 957,51грн., заборгованість по компенсації земельного податку у розмірі 4 487,16грн. та 1 330,47грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.09.2016р. апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2016р. повернуто без розгляду.

19.09.2016р. на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2016р. видано наказ за №904/4960/16.

13.10.2016р. від відповідача надійшла заява про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2016р. рівними частинами, щомісячно з дня винесення відповідної ухвали по 31.03.2017р. у розмірі 12 456,10грн. (три останніх місяці по 5 866,58грн.). В обґрунтування поданої заяви посилається на скрутне фінансове становище, яке виникло внаслідок загальнодержавної економічної кризи, що спричинила високий зріст інфляції. Це, в свою чергу, призвело до часткового збанкрутування і втрати основних фінансових потоків.

Ухвалою господарського суду від 17.10.2016р. дану заяву прийнято до розгляду.

27.10.16р. позивач подав відзив на заяву, у якій заперечує проти задоволення даної заяви, оскільки станом на 26.10.16р. відповідач не здійснив жодної оплати на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2016р. та не звертався до керівництва КЕВ м. Дніпропетровська щодо відстрочки боргу.

Розглянувши подану заяву, господарський суд встановив наступне.

Згідно ч.1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до п.7.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Суд вважає, що дана заява не підлягає задоволенню, оскільки посилання відповідача на важкий фінансовий стан не є винятковою обставиною в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, за наявності якої можливе надання розстрочки виконання рішення.

Крім того, важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних обставин, що унеможливило виконання договірних зобов'язань та рішень суду.

Відповідач не надав суду доказів про те, що після винесення рішення господарського суду від 25.08.2016р. він сплатив будь-які кошти в погашення заборгованості за даним рішенням.

Заява відповідача про розстрочку виконання рішення суду мотивована скрутним фінансовим становищем підприємства, але жодних доказів в підтвердження обставин щодо неможливості виконання рішення господарського суду відповідачем не надано.

Отже, боржник не довів обставин, що роблять неможливим виконання рішення господарського суду від 25.08.2016р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2016р. у справі № 904/4960/16 відмовити.

Суддя В.І. Петрова