Решение № 62385676, 10.10.2016, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/3317/16-ц Провадження № 2/314/749/2016

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2016 року Вільнянський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого - судді Кіяшко В.О.,

секретар Павлівська І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Вільнянськ» про визнання договору оренди земельної ділянки припиненим, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Вільнянськ», в якому вимагає визнати припиненим укладений між нею та відповідачем договір оренди земельної ділянки від 01.07.2004 року.

Як зазначила позивачка у своїй позовній заяві, 01.07.2004 року вона уклала з відповідачем договір оренди землі, згідно якого передала йому у користування свою земельну ділянку площею 11,50 га, договір було укладено строком на 10 років. Державна реєстрація договору відбулася 05.04.2007 року. Позивач вважає, що моментом укладення договору є момент його підписання, а тому вважає, що його дія припинилася 01.07.2014 року.

Від представника позивача ОСОБА_2 до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, відповідно до ст. ст. 74, 76 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив, своїх заперечень не надав. Згідно ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Суд, вивчивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позовна заява підлягає повному задоволенню з таких підстав.

Так, 01.07.2004 року ОСОБА_1 та Сільськогосподарський виробничий кооператив "Вільнянськ" уклали між собою договір оренди землі, згідно умов якого відповідачу в оренду була передана в строкове платне користування земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 11,50 га (а.с.7-9). Згідно п.8 цього договору, він був укладений на 10 років.

Вирішуючи питання про строк дії договору між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським виробничим кооперативом"Вільнянськ" від 01.07.2004 року, суд виходить з того, що:

згідно ч.1 ст.640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції;

згідно ч.3 ст.16 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла на момент укладення зазначеного договору), у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону.

Таким чином, учасники такого правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний документ. Волевиявлення є важливим чинником, без якого неможливо вчинення правочину, що узгоджується із принципом свободи договору, встановленого ст.627 ЦК України.

Згідно ст.ст.18, 20 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла на момент укладення договору), укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, і набирає чинності після такої реєстрації.

Відповідно до п.2 "Порядку державної реєстрації договорів оренди землі", затвердженого постановою КМУ № 2073 від 25.12.1998 року, що діяв в момент укладення договору, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Згідно зі ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (в редакції, що діяла на момент реєстрації договору від 01.07.2004 року), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що моментом вчинення правочину слід вважати момент, коли сторони свого часу досягли згоди з усіх істотних умов, склали та скріпили підписом письмовий документ, в якому зафіксовані правові наслідки цього правочину. Реєстрація ж договору є адміністративним актом, тобто елементом зовнішнім щодо договору. Вказана правова позиція наведена у правових висновках, викладених в постановах Верховного Суду України № 6-127цс13 від 18 грудня 2013 року, та № 6-118цс13 від 25 грудня 2013 року.

За таких обставин, договір оренди землі між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським виробничим кооперативом"Вільнянськ" є вчиненим з моменту його укладення та підписання, тобто з 01.07.2004 року, у звязку з чим дія його припинилась 01.07.2014 року.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224-228 ЦПК України, ст. ст. 16, 526, 530, 625, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Цивільний позов ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Вільнянськ» про визнання договору оренди земельної ділянки припиненим задовольнити.

Визнати припиненим договір оренди землі, укладений 01.07.2004 року між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським виробничим кооперативом"Вільнянськ".

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: В.О.Кіяшко

10.10.2016