№ 62318921, 11.10.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/722/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

11 жовтня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Білоуса О.В. Совгири Д. І.

за участю:

секретаря судового засідання: Марцісь Ю.А.,

позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Волошенюк Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В :

в травні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримала в повному обсязі та за обставин викладених в ній просила суд задовольнити її, а постанову суду першої інстанції - скасувати.

Позивач в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено що наказом ДФС України від 28 січня 2015 року № 251-0 ОСОБА_2 призначено в порядку переведення на посаду заступника начальника Вінницької митниці ДФС, як такого, що успішно пройшов стажування.

Наказом Вінницької митниці ДФС від 11.03.2015 року №130 "Про проведення службової перевірки", відповідно до листа ДФС України від 10.03.2015 року, прийнято рішення про проведення службової перевірки обставин перевищення транзитних перевезень автомобільним транспортом у 2014-2015 роках, передбачених ст. 95 Митного кодексу України, зі строком проведення з 11.03.2015 року по 12.03.2015 року, комісією у складі голови комісії - ОСОБА_2 та членів комісії. Зобов'язано голову комісії з проведення службової перевірки - ОСОБА_2 про результати перевірки доповісти до 13.03.2015 року, контроль за виконанням вказаного наказу покладено на начальника Вінницької митниці ДФС. Результати вказаної перевірки оформлені актом від 13.03.2015 року, з висновками перевірки та пропозиціями за наслідками її проведення, погодженим підписами голови комісії ОСОБА_2 та членами комісії.

Про проведену роботу по зазначеній перевірці та її результат із відповідними пропозиціями було проінформовано начальника митниці доповідною запискою від 16.03.2015 року №3496/7/02-80/18. З поданими пропозиціями комісії начальник Вінницької митниці ДФС погодився шляхом накладення відповідної резолюції.

01.04.2015 року старший оперуповноважений з ОВС оперативного відділу УВБ ГУ ДФС у Вінницькій області Глущук Б.В. наддав окрему думку щодо висновків по службовій перевірці, в якій вказав, що не погоджується із висновками за результатами проведення службової перевірки, оскільки комісією не в повному обсязі досліджена робота оперативного управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями (управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням) щодо вжиття заходів під час виявлення фактів протиправних діянь у сфері митної справи при переміщенні автомобільним транспортом в режимі транзит з порушенням строків передбачених ст. 95 Митного кодексу України.

В подальшому, на виконання наказу ДФС України від 21.07.2015 року № 525 "Про проведення тематичних перевірок", проведено тематичні перевірки інформації, викладеної у поданні Генеральної прокуратури України від 05.06.2015 року №28-185 вих.№15, щодо недотримання посадовими особами Вінницької, Волинської, Житомирської, Закарпатської, Львівської, Одеської, Рівненської, Харківської, Чернівецької та Чернігівської митниць ДФС вимог чинного законодавства та невжиття заходів для притягнення осіб до передбаченої законом відповідальності за порушення строків транзитних перевезень та встановлено ряд недоліків в організації роботи митниць ДФС у цьому напрямі. Зокрема встановлено що заступник начальника Вінницької митниці ДФС ОСОБА_2 не забезпечив належної організації роботи з виконання доручення ДФС від 10.03.2015 року №7868/7/99-99-08-02-02-17 про проведення перевірки інформації, викладеної у листі Генеральної прокуратури України від 14.02.2015 року № 07/2/3-111 вих-15, щодо проведення службової перевірки стосовно службових осіб регіональних митниць ДФС України за фактом неналежного контролю за додержанням громадянами України та іноземними громадянами строків транзитних перевезень автомобільним транспортом, передбачених ст. 95 Митного кодексу України у 2014 - 2015 роках. Зокрема, за результатами проведеної попередньої перевірки (акт від 16.03.2015 року №3496/7/02-80/18) не досліджено всіх обставин перевищення строків транзитних перевезень автомобільним транспортом у 2014-2015 роках передбачених статтею 95 Митного кодексу України.

Пунктом 2.2. наказу ДФС України від 28.08.2015 року №79-дс "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", на підставі статей 147, 148, 149 Кодексу законів про працю України, оголосили догану заступнику начальника Вінницької митниці ДФС ОСОБА_2 за неналежне виконання доручення ДФС від 10.03.2015 року №7868/7/99-99-08-02-02-17 щодо проведення службової перевірки обставин перевищення строків транзитних перевезень автомобільним транспортом у 2014-2015 роках, передбачених статтею 95 Митного кодексу України. Підстава - Акт тематичної перевірки від 30.07.2015 року № 95, пояснення ОСОБА_2 від 30.07.2015 року.

Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності не містить чітко сформульованого одноразового порушення, яке стало підставою накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, регулюються Кодексом законів про працю України, а також Законом України "Про державну службу".

В силу положень ст. 147 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана;

2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Положеннями статті 148 КЗпП України передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Згідно із положеннями ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Частиною першою статті 1 Закону України "Про державну службу" визначено, що державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо:

1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів;

2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів;

3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг;

4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства;

5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням;

6) управління персоналом державних органів;

7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

В силу положень ч. 2 ст. 1 Закону України "Про державну службу", державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Статтею 9 Закону України "Про державну службу" встановлено, що державний службовець під час виконання посадових обов'язків діє у межах повноважень, визначених законом, і підпорядковується своєму безпосередньому керівнику або особі, яка виконує його обов'язки. Державний службовець зобов'язаний виконувати накази (розпорядження), доручення керівника, видані в межах його повноважень, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

Положення статті 64 Закону України "Про державну службу" визначають дисциплінарну відповідальність державного службовця. Так, за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (ст. 65 Закону).

Наказом Державної митної служби України від 13.08.2010 року № 918 затверджено "Інструкцію про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України" (чинної на час проведення тематичної перевірки) та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 4 лютого 2011 року, яка визначає приводи, підстави, мету, порядок призначення і проведення службового розслідування (службової перевірки) в митній службі України, документування й оформлення його результатів, прийняття за ним рішення, виконання цих рішень, формування матеріалів службового розслідування (службової перевірки) у справи, а також права та обов'язки посадових осіб митної служби України (далі - посадові особи) під час їх проведення (далі - Інструкція).

Пунктом 1.2. вказаної інструкції визначено, що службова перевірка - це комплекс заходів, що здійснюються в межах компетенції відповідно до цієї Інструкції з метою з'ясування дотримання посадовими особами під час службової діяльності вимог законодавства України, нормативно-правових актів та інших документів Держмитслужби, митного органу, розпоряджень, доручень безпосередніх та прямих керівників, своїх службових обов'язків, з'ясування наявності підстав для проведення службового розслідування або встановлення обставин вчинення незначного дисциплінарного чи іншого правопорушення.

Згідно пункту 7.3. Інструкції, службова перевірка може проводитись відповідно до наказу Держмитслужби (митного органу), а також за письмовим розпорядженням Голови Держмитслужби (керівника митного органу) або посадової особи, яка виконує його обов'язки.

Результати службової перевірки оформлюються доповідною запискою на ім'я керівника, який призначив службову перевірку, і підписуються посадовою особою, яка її провела, або головою комісії у разі проведення службової перевірки комісією. У доповідній записці зазначаються мета перевірки, строк її проведення, посадова особа (особи), яка (які) проводила (и) перевірку, приводи для її проведення, заходи, здійснені під час перевірки, й одержані при цьому результати, висновки і пропозиції, а також інші відомості, необхідні для прийняття законного рішення. (пункт 7.6.Інструкції).

Початок службової перевірки визначається датою підписання наказу чи розпорядження про її призначення. Завершення службової перевірки визначається датою прийняття рішення керівником за її результатами. Ця дата вважається днем виявлення правопорушення (пункт 7.7.Інструкції).

Проаналізувавши наведені норми права, колегія суддів дійшла висновку, що доводи суду першої інстанції стосовно того, що до ОСОБА_2, не можна застосувати дисциплінарне стягнення є помилковими з огляду на наступне.

Дисциплінарна відповідальність державного службовця полягає в накладенні передбачених законом дисциплінарних стягнень за порушення ним службової дисципліни.

Порушенням службової дисципліни вважається протиправне, неналежне виконання працівником трудових обов'язків.

Підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, до складу якого включається суб'єкт, суб'єктивна сторона, об'єкт і об'єктивна сторона.

Суб'єктом дисциплінарного проступку в даному випадку є позивач, який перебуває у трудових відносинах з відповідачем.

Суб'єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризує вина, і виступає у формі умислу чи необережності.

Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою правопорушника. Протиправність поведінки полягає в порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами трудового законодавства, а саме: КЗпП України, правилами внутрішнього трудового розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним особи.

Отже, об'єктом дисциплінарного проступку в даному випадку є дисципліна праці.

Дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується певним органом до працівника, який порушив трудову дисципліну.

При притягненні до дисциплінарної відповідальності слід обов'язково встановити чи був насправді факт порушення трудової дисципліни, в якій формі вини проявилось таке порушення, причини, що спонукали працівника вчинити дисциплінарний проступок, обставини, за яких його вчинено.

Так, під час проведення службової перевірки обставин перевищення транзитних перевезень автомобільним транспортом у 2014-2015 роках, передбачених ст. 95 Митного кодексу України встановлено, що в період з 01.01.2014 по 12.03.2015 через пункти пропуску для автомобільного сполучення зони діяльності Винницької митниці ДФС було ввезено 5572 транспортних засоби особистого користування в режимі "транзит". З них, станом на 12.03.2015 не вивезені з межі митної території України в термін, визначений статтею 95 Митного кодексу України - 50 транспортних засобів, в тому числі: 40 транспортних засобів, що були ввезені на митну територію України через пункт пропуску "Могилів-Подільський - Отач"; 9 транспортних засобів, що були ввезені на митну територію України через пункт пропуску "Болган - Хрістова"; транспортний засіб, що був ввезений на митну територію України через пункт пропуску "Ямпіль - Косеуць".

Результати вказаної перевірки оформлені актом від 13.03.2015 року, висновками перевірки та пропозиціями за наслідками її проведення, погодженими підписами голови комісії - ОСОБА_2 та членами комісії.

Про проведену роботу по зазначеній перевірці та її результат відповідними пропозиціями було проінформовано начальника митниці доповідною запискою від 16.03.2015 № 3496/7/02-80/18. З поданими пропозиціями комісії начальник Вінницької митниці ДФС погодився шляхом накладення відповідної резолюції.

Колегія суддів відзначає, що за результатами проведення службової перевірки обставин перевищення строків транзитних перевезень автомобільним транспортом у 2014-2015 роках, передбачених статтею 95 Митного кодексу України, під час якої розглядалось 50 випадків порушення митного законодавства України, до відповідальності не притягнуто жодної службової особи Вінницької митниці ДФС.

На виконання наказу ДФС України від 21.07.2015 № 525 "Про проведення тематичних перевірок", проведено тематичні перевірки інформації, викладеної у поданні Генеральної прокуратури України від 05.06.2015 №28-185 вих.№15, щодо недотримання посадовими особами Вінницької, Волинської, Житомирської, Закарпатської, Львівської, Одеської, Рівненської, Харківської, Чернівецької та Чернігівської митниць ДФС вимог чинного законодавства та невжиття заходів для притягнення осіб до передбаченої законом відповідальності за порушення строків транзитних перевезень та встановлено ряд недоліків в організації роботи митниць ДФС в цьому напрямі.

Зокрема встановлено, що заступник начальника Вінницької митниці ДФС ОСОБА_2 не забезпечив належної організації роботи з виконання доручення ДФС від 10.03.2015 № 7868/7/99-99-08-02-02-17 про проведення перевірки інформації, викладеної у листі Генеральної прокуратури України від 14.02.2015 № 07/2/3-111 вих,№15, щодо проведення службової перевірки стосовно осіб регіональних митниць ДФС України за фактом неналежного контролю за додержанням громадянами України та іноземними громадянами строків транзитних перевезень автомобільним транспортом, передбачених статтею 95 Митного кодексу України у 2014-2015 роках.

Відповідно до проведеної попередньої перевірки (акт від 16.03.2015 року №3496/7/02/80/18) не досліджено всіх обставин перевищення строків транзитних перевезень автомобільним транспортом у 2014-2015 роках, передбачених статтею 95 Митного кодексу України.

За результатами проведення тематичної перевірки 30.07.2015 року встановлено, що службовими особами Вінницької митниці ДФС не вжито жодних заходів щодо документування виявлених порушень митного законодавства України та складання протоколів про порушення митних правил по 41 випадку перевищення строків транзитних перевезень автомобільним транспортом у 2014-2015 роках, передбачених статтею 95 Митного кодексу України, що у свою чергу призвело до ненадходження до бюджету коштів, у вигляді штрафних санкцій, передбачених частиною 3 статті 470 Митного кодексу України.

З огляду на наведене, пунктом 2.2. наказу ДФС України від 28.08.2015 №79-дс "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", на підставі статей 147, 148, 149 Кодексу законів про працю України, за неналежне виконання доручення ДФС від 10.03.2015 № 7868/7/99-99-08-02-02-17 щодо проведення службової перевірки обставин перевищення строків транзитних перевезень автомобільним транспортом у 2014-2015 роках, передбачених статтею 95 Митного кодексу України, оголосили догану заступнику начальника Вінницької митниці ДФС ОСОБА_2 Підстава - акт тематичної перевірки від 30.07.2015 року № 95, пояснення ОСОБА_2 від 30.07.2015.

Таким чином, відповідачем надано докази на підтвердження неналежного виконання позивачем службових обов'язків та доведено в чому саме виразилось таке неналежне їх виконання.

У відповідності до вимог статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів відзначає, що на виконання частини 1 статті 71 КАС України, відповідач довів законність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного наказу.

У відповідності із ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з помилковим застосуванням норм чинного законодавства України, а тому, у відповідності до вимог статті 202 КАС України, підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України задовольнити повністю.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 13 жовтня 2016 року.

Головуючий Курко О. П. Судді Білоус О.В. Совгира Д. І.