Постановление суда № 62315701, 27.10.2016, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

27.10.16

Справа № 489/774/16-ц

Номер провадження 2-п/489/75/16

УХВАЛА

27 жовтня 2016 р. м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого - судді Тихонової Н.С.,

при секретарі - Бреженюк Н.С.,

за участі:

представника відповідача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника позивача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заявуОСОБА_4 про перегляд заочного рішення від 21.07.2016 р. по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2016 р. ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21.07.2016 р. по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позики.

Свої вимоги мотивував тим, що Ленінським районним судом м. Миколаєва Рішення по зазначеній справі було постановлене 21.07.2016 р. за його відсутності. При цьому відповідач зазначає, що він не був присутній в судовому засіданні в чудовому засіданні з поважних причин. Оскільки він постійно проживає за кордоном - в державі Ізраїль, він не отримував судових повісток, йому було невідомо про розгляд справи та він не мав можливості надати суду свої докази та заперечення проти позову. Також посилався на те, що при розгляді справи судом не було враховано всіх істотних обставин справи. А саме зазначав, що заборгованість за договором позики не існує, через взаємні домовленості щодо її погашення шляхом господарської діяльності сторін.

Посилаючись на вищевикладене, ОСОБА_4 просить суд скасувати заочне рішення по справі № 2/489/950/2016 від 21.07.2016 р. по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позики.

В судовому засіданні представник відповідача заявлені вимоги підтримала в повному обсязі, наполягала на скасуванні заочного рішення.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти скасування рішення.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

21.07.2016 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва було постановлено рішення по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позики, відповідно до якого позовні вимоги було задоволено частково. А саме стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 заборгованість за договором позики від 30.01.2005 р. в розмірі 142800 дол. США, що еквівалентно 3803268 грн.

Справа за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позики призначалась до розгляду неодноразово.

Відповідно до ст. 74 ЦПК України судова повістка надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше як за три дні до судового засідання.

Як вбачається з матеріалів справи, судові повістки на адресу відповідачаДанцевіч О.М.було направлено у встановленому законом порядку. Однак конверти з поштовими відправленнями повертались до суду без вручення адресату в звязку з закінченням терміну їх зберігання (а.с. 50-51,70-71).

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що він не був присутнім в судових засіданняхз поважних причин, оскільки протягом тривалого часу він проживає за кордоном в державі Ізраїль. В звязку з цим він не отримував судових повісток, про розгляд справи в суді йому взагалі не було відомо. Відповідно він не мав можливості надати суду свої докази та заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач не був присутнім в судовому засіданні з поважних причин (неотримання судової повістки), в звязку з чим не мав можливості надати суду свої докази та заперечення проти позову, суд вважає, що заявлені вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 230, 231, 232 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення від 21.07.2016 р. по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позики задовольнити.

Скасувати рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва по справі № 2/489/950/2016 від 21.07.2014 р. за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позики.

Виконавчі листи за цим рішенням відізвати.

Призначити справу до розгляду в загальному порядку на 05.12.2016 року на 10.30 год.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: