Постановление суда № 62313013, 27.10.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22 -ц/790/5597/16 Головуючий 1 - інстанції ОСОБА_1

Справа № 632/961/16-ц Доповідач Карімова Л.В.

Категорія стягнення аліментів

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного

суду Харківської області в складі:

головуючого - Карімової Л.В.,

суддів колегії: ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

за участю секретаря Баранкової В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішенняПервомайськогоміськрайонного суду Харківської областівід18 липня 2016 року за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

ВСТАНОВИЛА:

27 квітня 2016 року ОСОБА_5 звернулася до суду з вказаним позовом.

В обгрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що вона перебувала із ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі з 03.03.2006 року, від якого мають двох неповнолітніх дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають із нею.

У зв»язку з тим, що діти знаходяться на її утриманні, а відповідач не надає ніякої матеріальної допомоги, просила стягнути з ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожного.

Рішенням Первомайськогоміськрайонного суду Харківської областівід18 липня 2016 року позов ОСОБА_5 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, та дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 27 квітня 2016 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 551,20 грн.

На це рішення ОСОБА_4 подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить змінити оскаржуване рішення суду, визначивши розмір аліментів в твердій грошовій сумі.

Вказує на те, що на теперешній час він безробітний та не має стабільного доходу, тому не зможе сплачувати аліменти у розмірі, визначеному судом. Вважає, що аліменти необхідно стягнути з нього в твердій грошовій сумі. Зазначає, що аліменти не можуть бути стягнуті з 27 квітня 2016 року, оскільки в цей час діти перебували в нього. Вказував, що судом не враховано, що на час розгляду справи судом першої інстанції, він добровільно надавав позивачці допомогу на дітей, які здебільшого знаходились в нього.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_4 ОСОБА_8 пояснила, що просить ухвалити нове рішення про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі на двох дітей 500 грн. щомісячно.

Позивач ОСОБА_5 проти зазначеного розміру аліментів заперечувала.

Вислухавши пояснення учасників процесу, що зявилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 та встановлюючи розмір аліментів у сумі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, суд першої інстанції виходив з того, що діти проживають разом із матірю, відповідач працює, має стабільний дохід, але допомоги на утримання дітей не надає.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 03.03.2006 року до 18.11.2015 року, мають двох неповнолітніх дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з ОСОБА_5

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 181 Сімейного кодексу України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя та матеріальне становище як дитини, так і платника аліментів, а також наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, чоловіка, батьків, дочки, сина.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено поясненнями сторін у судовому засіданні відповідач не має інших дітей, а також непрацездатних батьків, які б потребували допомоги з його боку.

Мати дітей ОСОБА_5 є особою працездатного віку, документів про наявність будь-яких захворювань суду не надано, тимчасово безробітна.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням вимог ст.ст. 180-184 СК України.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 про те, що з нього необхідно стягувати аліменти у твердій грошовій сумі, колегія суддів вважає безпідставними.

Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Як вбачається з копії трудової книжки №064818 з 01 квітня 2016 року до 11 липня 2016 року ОСОБА_4 працював слюсарем, тобто на час звернення ОСОБА_5 до суду з цим позовом та розгляду справи, відповідач мав стабільний дохід. Тому підстав для стягнення аліментів у твердій грошовій сумі у суду першої інстанції не було.

Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_4 на те, що на теперешній час він є безробітним, не є підставою для скасування рішення суду, яким визначено розмір аліментів на підставі вимог ст .ст.182,183 СК України.

Судова коллегія не бере до уваги доводи відповідача, про те, що в рішенні суду першої інстанції неправильно зазначена дата, з якої стягуються аліменти, так як діти 27 квітня 2016 року проживали з ним, оскільки він не надав жодних належних та допустимих доказів на їх підтвердження. Не надано таких доказів представником ОСОБА_9 ОСОБА_8 і до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до ст 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довесті ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до смт 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Первомайськогоміськрайонного суду Харківської областівід18 липня 2016 року року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цією ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: