Постановление суда № 62298535, 26.10.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 жовтня 2016 рокусправа № 804/3712/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2016 року у справі № 804/3712/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністра закордонних справ України, третя особа: Надзвичайний і Повноважний Посол Німеччини в Україні доктор Крістоф Вайль про вжиття заходів для відновлення порушених прав шляхом стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про вжиття заходів щодо відновлення порушених прав та стягнення з Міністерства закордонних справ України 57 317,50 фунтів стерлінгів для компенсації юридичних витрат, пов'язаних з захистом його порушених прав та інтересів за кордоном.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2016 року у відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 відмовлено на підставі п.1 ч.1 ст.109 КАС України.

Позивач не погодився із ухвалою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, позивач просить оскаржене рішення скасувати.

Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали доводи та обґрунтування апеляційної скарги, наполягали на задоволенні її вимог.

Відповідач у судове засідання не направив свого представника, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши позивача та його представника, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 статті 4 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Так, зокрема, відповідно до п.4 ч.4 ст.150 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому згідно з ч.2 ст.21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Як зазначено в адміністративному позові, ОСОБА_1 вважає, що Департамент консульської служби МЗС України проігнорував його звернення, направлене рекомендованим листом 29.04.2016р., чим залишив позивача без правової допомоги та порушив його права, які слід відновити саме шляхом стягнення з Міністерства закордонних справ України на користь позивача суми у розмірі 57 317,50 фунтів стерлінгів для компенсації юридичних витрат, пов'язаних з захистом його порушених прав та інтересів за кордоном.

При цьому позовні вимоги про визнання дій (бездіяльності) відповідача - суб'єкта владних повноважень протиправними позивачем разом із вимогою про стягнення коштів не заявлені.

Так, відповідно до п.3 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

При цьому, ч.1 ст.15 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що незалежно від підстав позову, за відсутності вимоги вирішити публічно-правовий спір, вимога про стягнення коштів має вирішуватись судом в порядку цивільного судочинства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування законної ухвали суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.199, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2016 року у справі № 804/3712/16 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.А. Щербак