Постановление суда № 62264607, 27.10.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №484/1867/16-к 27.10.2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2016 року м. Миколаїв.

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

Головуючого судді: Рудяка А.В.,

суддів: Міняйла М.П., Погорєлової Г.М.,

за участю секретаря: Чоботаренко Т.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали кримінального провадження №12016150000000034 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 липня 2016 року, яким

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2 РФ, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючий трактористом ФГ «Домінатор», не одружений, раніше не судимий, зареєстрований і проживає ІНФОРМАЦІЯ_4,

- обвинувачений у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України,

Учасники судового провадження:

Прокурор: Пиріжок О.В.,

Обвинувачений: ОСОБА_1,

Захисник: ОСОБА_2

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

Прийнято рішення щодо розподілу процесуальних витрат.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги обвинуваченого.

Просить вирок змінити через суворість призначеного судом покарання та зменшити його розмір до мінімальної межі, передбаченої вказаною санкцією кримінального закону.

____________

Провадження № 11-кп/784/822/16 Головуючий у суді першої інстанції: ОСОБА_3

Категорія: ст.286 ч.2 КК України Доповідач апеляційного суду: ОСОБА_4

Узагальнені доводи апеляційної скарги обвинуваченого.

Не оспорюючи обставин справи, доведеності вини та кваліфікацію своїх дій, вважає призначене покарання явно несправедливим через його суворість.

За змістом апеляційної скарги вважає, що суд, признаючи покарання, не достатньо врахував конкретні обставини провадження, зокрема те, що він керував транспортним засобом в тверезому стані. Стверджує про те, що після ДТП нічого не памятав протягом 2 діб. Наводить свої міркування та припущення з приводу можливого розвитку подій, як щоб в його автомобілі виникла поломка системі охолодження двигуна, через яку він міг отруїтися парами рідини "Антифризу" та втратити можливість адекватно оцінювати дорожню обстановку.

Просить врахувати дані про особу, а також факт повного визнання вини.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

Згідно вироку суду ОСОБА_1 06.03.2016 року близько 15 год., керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухався по сухій проїжджій частині другорядної дороги від с. Болеславчик до с. Чаусове-1 Первомайського району Миколаївської області. В цей же час по автодорозі Р-06 «Ульянівка-Миколаїв» з боку смт. Голованівськ Кіровоградської області, яка є головною, по своїй смузі руху зі швидкістю близько 70 км/год рухався автомобіль НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, в салоні автомобіля якого перебували пасажири: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 При підїзді до 58 км.+300 м. автодороги Р-06 «Ульянівка-Миколаїв», де розташоване перехрестя з другорядною, що веде з с. Болеславчик до с. Чаусове-1, водій ОСОБА_1, керуючи вказаним автомобілем, в порушення вимог п.п.1.3, 1.5, 2.3 «б», «д», 16.3, 16.11, вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» Правил дорожнього руху України, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не стежив за її змінами, не контролював рух свого транспортного засобу, не надав перевагу в русі автомобілю ВАЗ-2104, який наближався до вказаного перехрестя по головній дорозі, не зупинив свій транспортний засіб перед краєм перехрестя проїжджих частин, проігнорував вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», виїхав на смугу руху автомобіля ВАЗ-2104, де допустив контактування передньою лівою частиною автомобіля ВАЗ-2101 з передньою правою частиною автомобіля ВАЗ-2104. В результаті ДТП пасажир автомобіля ВАЗ-2104 ОСОБА_7 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці пригоди, а водій ОСОБА_5 і пасажири автомобіля ВАЗ-2104 ОСОБА_6, ОСОБА_8 отримали тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Узагальнений виклад позицій інших учасників судового провадження.

За змістом заперечень на апеляційну скаргу обвинуваченого, які потерпілий ОСОБА_5 виклав в своїй заяві, останній просить відмовити в її задоволенні. З огляду на тяжкі наслідки вчиненого ОСОБА_1 злочину висловлюється про призначення йому суворішого покарання.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги, захисника ОСОБА_2, якій також просив про помякшення покарання обвинуваченому ОСОБА_1Є, думку прокурора Пиріжка О.В., який вважав вирок законним і обґрунтованим і просив залишити його без зміни, вивчивши матеріали кримінального провадження та додатково надані, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, суд апеляційної інстанції вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Рішення суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, за який його засуджено, а також кваліфікація дій за ст.286 ч.2 КК України, апелянтом не оскаржується, в звязку з чим відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, апеляційним судом не перевіряються.

Що стосується покарання, то воно призначено ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.65 КК України з врахуванням вчинення ним тяжкого злочину, конкретні обставини, зокрема і щодо не виявлення в нього стану спяніння після ДТП, особи обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце проживання і роботи, де характеризується позитивно, його вік, стан здоровя, сімейний та майновий стан, а також визнання вини у вчиненому.

Тобто, судом враховані ті обставини, на які посилається апелянт.

Суд вірно врахував і ставлення обвинуваченого ОСОБА_1 до вчиненого злочину, яке не свідчить про його щире каяття та висловлення жалю з приводу вчиненого. Зазначив про те, що останній після вчиненого ДТП допомоги потерпілим не пропонував, в подальшому перед ними не вибачився, заподіяну шкоду не відшкодував.

Також, судом враховані дані обліку адміністративної практики МВС України, згідно яких ОСОБА_1 раніше неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, які вчиняв не маючи права керування транспортними засобами.

Саме з врахуванням зазначених обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у виді позбавлення волі на певний строк та призначив його у межах санкції, встановленої ч.2 ст.286 КК України, а також обґрунтовано позбавив права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

Апеляційний суд приймає до уваги конкретні обставини вчиненого ОСОБА_1 хоча й з необережності, але тяжкого злочину, повязані з кількістю потерпілих та характеру заподіяних їм тілесних ушкоджень.

Крім того, підлягає врахуванню й позиція потерпілих в суді першої інстанції щодо призначення обвинуваченому суворішого покарання.

Міркування апелянта з приводу можливого розвитку подій з посиланням на технічний стан автомобіля є його припущеннями і на правильність вирішення справи судом 1 інстанції не впливають.

З урахуванням викладеного, на думку апеляційного суду, призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ч.ч.1,2 ст.65 КК України, є справедливим за своїм видом та розміром і повністю відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та особі обвинуваченого, в звязку з чим відсутні підстави для помякшення покарання, як просить апелянт.

Зважаючи на наведене, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають та підстав для зміни вироку, про що просить апелянт, колегія суддів не вбачає.

Підлягає зарахуванню в строк призначеного ОСОБА_1 покарання строк попереднього увязнення у визначеному ч.5 ст.72 КК України співвідношенні, а також підлягає уточненню визначений судом строк початку відбування покарання.

Керуючись ст.405, 407, 419, 424, 426, 532 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирокПервомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 липня 2016 року відносно ОСОБА_1 без зміни.

На підставі ст.72 ч.5 КК України зарахувати у строк позбавлення волі попереднє увязнення ОСОБА_1 у період з 18.07.2016 року по 27.10.2016 року (включно) з розрахунку 1 день попереднього увязнення за 2 дні позбавлення волі.

Початок строку відбування основного покарання ОСОБА_1 обчислювати з 18.07.2016 року.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, якій тримається під вартою той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий:

Судді: