№ 62235447, 19.03.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

19 березня 2012 р. Справа № 2а/0270/533/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Альчука Максима Петровича,

за участю секретаря судового засідання: Ткачук В.О.

позивача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: публічного акціонерного товариства "МПМЗ ім. Кірова"

до: Могилів-Подільської обєднаної державної податкової інспекції

про: визнання протиправним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "МПМЗ" ім. Кірова" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Могилів-Подільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що працівниками Могилів-Подільської обєднаної державної податкової інспекції проведено камеральну перевірку за другий квартал 2011 року з податку на прибуток підприємства, за результатами якого складено акт камеральної перевірки № 00089/1500/14313398 від 31.08.2011 року та прийнято податкове повідомлення-рішення за формою "П" № НОМЕР_1 від 14.09.2011 року, яким позивачу зменшено відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 року на суму 2109359 грн. Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що не відповідає вимогам податкового законодавства, позивач просить його скасувати.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі, мотивуючи обставинами, викладеними у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на письмові заперечення. Зокрема зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято із дотриманням норм чинного законодавства. Приймаючи дане рішення, податковий орган виходив зі змісту пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положень ПК України, відповідно до якого зазначено, що п. 150.1 ст. 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку обєкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є відємне значення, то сума такого відємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок обєкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням відємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого відємного значення. А саме, на думку відповідача, до складу другого кварталу 2011 року включається виключно відємне значення обєкту оподаткування, отримане субєктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування відємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

На підставі п.1, п.3 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20 та п.75.1 ст. 75 ПК України начальником відділу оподаткування юридичних осіб ОСОБА_3 в приміщенні Могилів-Подільської обєднаної державної податкової інспекції проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за другий квартал 2011 року платника податку на прибуток ПАТ "Могилів-Подільський машзавод ім. С.М. Кірова".

За результатами перевірки складено акт №00089/1500/14313398 від 31.08.2011 року (а.с. 7-8).

Як вбачається з зазначеного акту, перевіркою встановлено порушення платником податків пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положень ПК України, зокрема, до рядка 06.6 декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року включено суму 2109359 грн. відємного значення обєкта оподаткування за 2010 рік, яка задекларована в декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року.

Наслідки проведеної перевірки знайшли своє відображення в прийнятому податковим органом податковому повідомленні-рішенні від 14.09.2011 року № НОМЕР_1, яким позивачу зменшено відємне значення обєкту оподаткування по податку на прибуток за другий квартал на загальну суму 2109359 грн. (а.с. 6).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Правовідносини щодо визначення обєкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку визначаються правовими нормами Податкового кодексу України вiд 02.12.2010 року № 2755-VI (ПК України), зокрема, розділом ІІІ "Податок на прибуток".

Однак, відповідно до п. 1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", розділ III "Податок на прибуток" цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Разом із тим, відповідно до розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" втрачає чинність лише 01.04.2011 року.

Аналіз викладених положень ПК України свідчить про те, що в періоді з 01.01.2011 року по 01.04.2011 року правовідносини щодо визначення обєкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а починаючи з 01.04.2011 року - положеннями ПК України.

Як вбачається з обставин адміністративної справи, спір між сторонами виник у звязку із відображенням товариством в податковій звітності за І та ІІ квартали 2011 року відємного значення обєкту оподаткування по податку на прибуток з урахуванням суми такого відємного значення попереднього 2010 року, що на думку податкового органу, не узгоджується із положеннями п. 150.1 ст. 150 ПК України, оскільки, буквальний зміст вказаного пункту при формуванні відємного значення обєкту оподаткування в результатах наступних податкових періодів дозволяє включати до нього лише значення (результати) І кварталу 2011 року.

Суд не може погодитися із таким твердженням податкового органу, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", п. 150.1 ст. 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку обєкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є відємне значення, то сума такого відємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок обєкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням відємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого відємного значення.

Натомість, податковим органом не врахованого того, що в періоді до 01.04.2011 року положення ПК України не діяли, однак діяв Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відтак, товариство здійснюючи свою господарську діяльність, розраховуючи та декларуючи відємне значення обєкта оподаткування мало керуватися положеннями саме вказаного Закону, що, як встановлено судом, і зроблено останнім.

Так, відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо обєкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має відємне значення обєкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого відємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок обєкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням відємного значення обєкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого відємного значення.

В 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених п. 22.4 ст. 22 цього Закону.

Згідно із п. 22.4 ст. 22 вказаного Закону у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми відємного значення обєкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.2010 року.

В 2011 році сума відємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та відємне значення обєкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

З викладеного вбачається, що відємне значення минулих років, зокрема, 2010 року, - це абсолютно правомірна складова витрат І кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу податкових витрат, саме в цьому періоді, було передбачене нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що діяв на той час.

За підсумками ІІ кварталу 2011 року відємне значення обєкта оподаткування складало 2109359 грн.

Судом встановлено, що при його розрахунку позивачем, згідно ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові доходи І кварталу 2011 року зменшувалися на суму валових витрат цього періоду (а складовим елементом валових витрат І кварталу 2011 року, згідно з п. 6.1 ст.6 і п. 22.4 ст.22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", було відємне значення (збитки) минулих років) і на суму амортизаційних відрахувань.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", якщо результатом розрахунку обєкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є відємне значення, то сума такого відємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Таким чином, товариство в рядок 06.6 декларації з податку на прибуток, що складалася за II квартал 2011 року, в порядку, визначеному нормами чинного податкового законодавства, перенесло показник, відображений в рядку 08 декларації та рядку 04, а саме: відємне значення в сумі - 2109359 грн.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що публічне акціонерне товариство "МПМЗ ім. Кірова" правомірно склало декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, відтак підстав для зменшення відємного значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у податкового органу не було.

Отже, судом встановлено та підтверджено матеріалами адміністративної справи, що Могилів-Подільська обєднана державна податкова інспекція, приймаючи оскаржуване рішення, діяла не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відтак воно є протиправним і підлягає скасуванню.

Більше того, відповідач вказує, що до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року підлягає включенню лише відємне значення створене в І кварталі, в той же час не зазначає куди слід включити відємне значення (збитки) минулих періодів, зокрема 2010 року, що ніяким чином не узгоджується із вище проаналізованими положеннями нормативно-правових актів.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З обставин адміністративної справи вбачається, що відповідачами не доведено правомірність оскаржуваного рішення, а відтак позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи.

Понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 94 КАС України у звязку із задоволення позову підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Могилів-Подільської обєднаної державної податкової інспекції № НОМЕР_1 від 15.09.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Могилів-Подільський машинобудівний завод ім. С.М. Кірова" судові витрати в розмірі 2146 грн., шляхом їх безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку Могилів-Подільської обєднаної державної податкової інспекції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяАльчук Максим Петрович