№ 62228340, 24.10.2016, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 жовтня 2016 р. Справа № 802/1160/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,

ВСТАНОВИВ:

08.08.2016 року Військова академія (м. Одеса) звернулась до суду з адміністративним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі в розмірі 16 626,42 грн.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 23.09.2016 року, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, судом відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено справу до судового розгляду.

Позивач подав заяву про розгляд справи за відсутності його представника. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Згідно з позовною заявою і доданими до неї матеріалами відповідач ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Проте, за інформацією адресно-довідкового підрозділу Головного управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області (а.с. 31), яка отримана судом на виконання приписів ч. 3 ст. 107 КАС України, ОСОБА_1 08.10.2015 року був знятий з реєстрації місця проживання за вказаною адресою та виписаний в м. Одесу.

Крім того, згідно з інформацією адресно-довідкового підрозділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (а.с. 38), ОСОБА_1 зареєстрованим/знятим з реєстрації по м. Одеса та Одеській області не значиться.

Відтак, виклик відповідача до суду у цій здійснювався за останнім відомим місцем його проживання, тобто за адресою: АДРЕСА_1, 28500, шляхом направлення судової повістки рекомендованою кореспонденцію та розміщення оголошення в пресі про судове засідання з розгляду позову Військової академії (м. Одеса).

При цьому надіслані відповідачу поштою повідомлення про виклик до суду були двічі вручені під розсписку особі, яка підпислась від імені відповідача як його представник за довіреністю, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 36, 50).

Згідно з ч. 4 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено також у разі одержання її під розписку будь-яким повнолітнім членом сім'ї адресата, який проживає разом з ним. Особа, яка одержала повістку, зобов'язана негайно повідомити про неї адресата.

Отже, відповідач ОСОБА_1 вважається таким, що належним чином повідомлений про місце, дату та час судового розгляду справи.

Крім того, враховуючи те, що отримана судом інформація не давала можливості встановити зареєстроване у визначеному законом порядку місце проживання (перебування) відповідача, його виклик здійснено судом в порядку, передбаченому ст. 39 КАС України, тобто через засоби масової інформації за останнім відомим місцем проживання відповідача (газета "Вінничина" № 80 від 14.10.2016 року, а.с. 51-52).

Разом з тим, відповідач в судове засідання на виклик суду не з'явився, однак вважається таким, що належним чином повідомлений про місце, дату та час судового розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене та враховуючи достатність наявних у справі доказів суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності сторін в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, оцінивши наведені позивачем обставини, суд доходить висновку, що заявлений позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до наказу начальника Військової академії (м. Одеса) № 295 від 29.07.2015 року ОСОБА_1 зарахований з 29.07.2015 року курсантом 1-го курсу Військової академії денної форми навчання напрям підготовки "Військове управління (Сухопутні війська)", спеціальність - управління діями підрозділів Сухопутних військ, спеціалізація - управління діями підрозділів військової розвідки для Міністерства оборони України (а.с. 4).

Згідно з наказом начальника Військової академії (м. Одеса) № 26-ПМ (по особовому складу) від 29.07.2015 року ОСОБА_1 призначено на посаду курсанта (а.с. 5).

Наказом начальника Військової академії (м. Одеса) № 199 від 31.08.2015 року (а.с. 6) військовослужбовця служби за контрактом солдата ОСОБА_1 постановлено на всі види забезпечення за курсантськими нормами та встановлено йому посадовий оклад у розмірі 485 грн.

29.07.2015 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (далі - Контракт) (а.с. 7-8).

Згідно з п. 1 Контракту ОСОБА_1 зобов'язувався відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходив військову службу (навчання), для проходження служби на посадах офіцерського складу в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.

Наказом начальника Військової академії (м. Одеса) № 8-РС від 08.02.2016 року солдата ОСОБА_1 відраховано з числа курсантів першого курсу навчання 252 навчальної групи факультету підготовки спеціалістів високо мобільних десантних військ Військової академії (м. Одеса) за недисциплінованість, розірвано Контракт з ОСОБА_1 через службову невідповідність. Крім того, солдата ОСОБА_1 направлено до Центру забезпечення навчального процесу Військової академії (м. Одеса) у розпорядження командира військової частини А 1465 для подальшого проходження строкової військової служби (а.с. 12).

Відповідно до наказу начальника Військової академії (м. Одеса) № 32 від 08.02.2016 року солдата ОСОБА_1 виключено із списків особового складу академії та знято з усіх видів забезпечення. Також зазначено, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року № 964 "Про затвердження Порядку відшкодування курсантами втрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі" солдат ОСОБА_1 зобов'язаний відшкодувати витрати пов'язані з його утриманням у Військовій академії за період з 31.08.2015 року по 08.02.2016 року в сумі 16 626,40 грн.

За таких обставин позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача ОСОБА_1 вищевказаних витрат.

Надаючи правову оцінку правомірності заявлених позовних вимог, суд керується наступними мотивами.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу", Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008 (далі - Положення № 1153) та постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року № 964 "Про затвердження Порядку відшкодування курсантами втрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі".

В силу положень ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Частиною 6 статті 2 цього Закону визначені види військової служби, якими є: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

Статтею 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено, що підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів. Підготовка громадян України, прийнятих на військову службу за контрактом, може здійснюватися у вищих військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах), військових частинах шляхом навчання на спеціальних курсах підготовки. Порядок та умови направлення, проходження військової служби громадянами України під час такої підготовки визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України (ч. 1). Порядок проведення підготовки громадян України для проходження військової служби на посадах осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу встановлюється Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, спільно з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки (ч. 2). Зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань (ч. 3).

Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" з громадянами України-курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами третім і п'ятим частини другої статті 23 цього Закону.

Згідно з п. 15, 16 Положення № 1153 з громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладаються: контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, який є письмовою угодою, що укладається між громадянином і державою, від імені якої виступає Міністерство оборони України, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження військової служби (навчання). Право на укладення від імені Міністерства оборони України контракту про проходження військової служби надається: керівнику вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - з курсантами цих закладів про проходження військової служби на посадах осіб сержантського та старшинського складу, офіцерського складу після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу.

В силу положень ч. 10 ст. 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "і", "и" частини шостої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач був зарахований на перший курс навчання 252 навчальної групи факультету підготовки спеціалістів високомобільних десантних військ Військової академії (м. Одеса) за спеціальністю "Управління діями підрозділів Сухопутних військ", спеціалізація "Управління діями підрозділів військової розвідки".

28.01.2016 року начальник курсу майор Тимусяк А.Б. звернувся до командування Військової академії з рапортом про відрахування ОСОБА_1 з числа курсантів Військової академії за недисциплінованість (а.с. 9).

01.02.2016 року на засіданні Вченої ради Військової академії прийнято рішення про відрахування ОСОБА_1 курсанта першого курсу 252 навчальної групи факультету підготовки спеціалістів військової розвідки та військ спеціального призначення за недисциплінованість.

08.02.2016 року відповідача було відраховано зі складу курсантів, з ним було розірвано Контракт та відкомандировано до Центру забезпечення навчального процесу Військової академії (м. Одеса) у розпорядження командира військової частини А 1465 для подальшого проходження строкової військової служби.

Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі визначено у Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року № 964 (далі - Порядок № 964).

Пунктом 3 Порядку № 964 передбачено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Відповідно до п.4 Порядку № 964 розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.

Згідно з п. 6 Порядку № 964 витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю: курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання.

На підтвердження розміру вищезазначених витрат позивачем надано розрахунок вартості навчання, за яким загальні витрати позивача, пов'язані з утриманням ОСОБА_1 за період навчання з 31.08.2015 року по 08.02.2016 року склали 16 626,42 грн., в тому числі грошове забезпечення в сумі 15 908,40 грн. та продовольче забезпечення року в сумі 718,02 грн. (а.с. 14).

Судом встановлено, що відповідача відраховано з числа курсантів Військової академії (м. Одеса) за недисциплінованість.

Таким чином, в силу положень п. 1 Контракту та ч. 10 ст. 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" відповідач повинен відшкодувати витрати на його утримання за період навчання у Військовій академії (м. Одеса). Проте зазначені витрати на час розгляду справи ним добровільно не відшкодовано.

Відповідно до п. 7 Порядку № 964 у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється в судовому порядку.

Відтак, суд доходить висновку про правомірність звернення Військової академії (м. Одеса) з позовом про стягнення з ОСОБА_1 витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, в розмірі 16 626,42 грн.

Згідно із ст.ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідно до ст. 86 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на викладене і враховуючи те, що заявлені позивачем вимоги відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними доказами, адміністративний позов належить задовольнити в повному обсязі.

В силу положень ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 72, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Військової академії (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 24983020) витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі в розмірі 16 626,42 грн. (шістнадцять тисяч шістсот двадцять шість гривень сорок дві копійки).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало Павло Ігорович