Постановление суда № 62133374, 19.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2016 року м. Київ К/800/2253/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів Рецебуринського Ю.Й.(судді-доповідача),

Олексієнка М.М.,

Штульман І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, третя особа - Головне управління Державної міграційної служби у Донецькій області про скасування рішення,

за касаційною скаргою Державної міграційної служби України на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної міграційної служби України про скасування рішення № 278-14 від 5 червня 2014 року, зобов'язання переглянути рішення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року позов задоволено.

Зазначена постанова оскаржена Державною міграційною службою України в апеляційному порядку.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2015 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав її не відповідності вимогам статті 187 КАС України, зокрема у частині несплати судового збору в повному розмірі.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року апеляційну скаргу повернуто через не усунення недоліків апеляційної скарги.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про повернення апеляційної скарги та направити справу до апеляційного суду для вирішення питання щодо прийняття апеляційної скарги.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що до неї не додано документу про сплату судового збору за ставками, визначеними Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VІ, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 3 вересня 2015 року.

При цьому, апеляційний суд застосував вимоги статей 3,4 Закону України "Про судовий збір", запропонувавши відповідачу сплатити судовий збір, виходячи зі ставок, встановлених для сплати при поданні позову суб'єктом владних повноважень, зокрема у частині вимог немайнового характеру в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру - тобто 535 грн.

Проте, до такого висновку суд дійшов в порушення норм процесуального права виходячи з наступного.

Статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені вимоги до апеляційної скарги.

За змістом частини 6 цієї статті до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

У відповідності з вимогами частини 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Порядок та ставки судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Так, статтею 4 цього Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" сума мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2015 року складала 1218 грн.

Згідно вимог підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції Закону від 16 липня 2015 року, чинної на час звернення позивача до суду з позовом) встановлені наступні ставки судового збору, зокрема за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,06 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 73 грн. 08 коп.

За подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як вбачається з матеріалів справи адміністративний позов подано фізичною особою, а тому ставка судового збору, що підлягала до сплати за подання позову немайнового характеру становила 0,06 розміру мінімальної заробітної плати, с саме - 73 грн 08 коп.

Тобто, з урахуванням наведених вимог чинного законодавства, сума, що підлягала до сплати незалежно від суб'єкту звернення з апеляційною скаргою, має становити: за подання апеляційної скарги щодо вимог немайнового характеру - 110 відсотків від 0,06 розміру мінімальної заробітної плати, що дорівнює 80 грн 39 коп.

Враховуючи зазначені положення законодавства сума судового збору, запропонована апеляційним судом до сплати відповідачу для усунення недоліків - 535 грн, є помилковою, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для вирішення питання щодо прийняття апеляційної скарги.

За приписами частин 1 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної міграційної служби України задовольнити.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання щодо прийняття апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та та оскарженню не підлягає.

Судді Ю.Й. Рецебуринський

М.М. Олексієнко

І.В. Штульман