Решение № 62085113, 07.10.2016, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 1519/23504/2012

Провадження № 2/520/1323/16

Заочне Рішення

іменем України

07 жовтня 2016 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Прохорова П.А.,

за участю секретаря - Цвігун А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «ФК Факторинг» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_6 про стягнення коштів та звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2009року ТОВ КБ «Арма» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №33-14/11-08 від 08 квітня 2008року, обґрунтовуючи свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачами своїх зобовязань за кредитним договором.

У квітні 2010року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Арма» про внесення змін до кредитного договору №33-14/11-08 від 08 квітня 2008року.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 19 квітня 2010року цивільну справу №2-4876/2010р. за позовом ОСОБА_1 до ТОВ КБ «Арма» про внесення змін до кредитного договору та цивільну справу №2-7586/2009р. за позовом ТОВ КБ «Арма» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором було обєднано в одне провадження, присвоївши справі №2-4876/2010р.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2011року позов ОСОБА_1 до ТОВ КБ «Арма» про внесення змін до кредитного договору було залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України.

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2011року позов ТОВ КБ «Арма» було задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість, яка виникла за кредитним договором №33-14/11-08 від 08 квітня 2008року у розмірі 20 160 560грн. 80коп.

В процесі виконання вказаного заочного рішення, ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 25 жовтня 2012року, за заявою ТОВ «РК Фактор», було замінено сторону стягувача за заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2011року за виконавчим провадженням з виконання виконавчого листа №2-1082/11 від 05.03.2012року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ КБ «Арма» заборгованість, яка виникла за кредитним договором №33-14/11-08 від 08 квітня 2008року, сплаченого державного мита та судових витрат в сумі 120,00 на ТОВ «РК Фактор».

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2012року вищевказане заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2011року було скасовано.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 09 серпня 2013року позов ТОВ «РК Фактор» було задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ТОВ «РК Фактор» заборгованість, яка виникла за кредитним договором №33-14/11-08 від 08 квітня 2008року у розмірі 9 051 404грн. 23коп. Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ТОВ «РК Фактор» сплачене державне мито в розмірі 1700,00грн. та судові витрати в сумі 120,00грн.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 06 березня 2014року рішення Малиновського районного суду від 09 серпня 2013року в частині стягнення на користь ТОВ «РК Фактор» (нова назва «Факторингова компанія «ФК Факторинг») заборгованості в розмірі 9 051 404,23грн. в солідарному порядку за кредитним договором №33-14/11-08 від 08 квітня 2008року з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і стягнення з них судових витрат в рівних частках скасовано. В цій частині позову ТОВ «ФК Фактор» відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 липня 2014року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 09 серпня 2013року та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 06 березня 2014року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2014року позовну заяву ТОВ «ФК Фактор» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення коштів було залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 12 травня 2015року ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2014року було скасовано, а справу повернуто до суду першої інстанції для продовження розгляду справи по чуті.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 08 вересня 2015року цивільну справу №1519/23504/12 за позовом ТОВ «Факторингова компанія «ФК Факторинг» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_6 про стягнення коштів та звернення стягнення на предмет іпотеки, було передано за підсудністю до Київського районного суду м. Одеси для прийняття провадження, оскільки уточнені вимоги сторони позивача безпосередньо стосуються обєктів нерухомого майна у вигляді домоволодіння №20-а за адресою: місто Одеса, вулиця Костанді, та земельної ділянки №20 за адресою: місто Одеса, вулиця Костанді, що територіально розташовані в Київському адміністративному районі міста Одеси.

Згідно автоматичного розподілу справ між суддями, вищезазначену цивільну справу призначено судді Київського районного суду м. Одеси Прохорову П.А.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 28.10.2015року вищезазначену цивільну справу №1519/23504/12-ц було прийнято до свого провадження суддею Київського районного суду м. Одеси Прохоровим П.А., та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

При новому розгляді справи, 02 серпня 2016року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «ФК Факторинг» звернулось до суду з уточненою позовною заявою, в якій просить суд:

стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «ФК Факторинг» заборгованість у сумі 1 455 998,29 доларів США (в еквіваленті за курсом НБУ 24,815350 станом на 27.07.2016року становить 36 131 107,17гривень) та 20 385 132,94гривень, та складається з: 700 000,00 доларів США (в еквіваленті за курсом НБУ 24,815350 станом на 27.07.2016року становить 17 370 745,00 гривень) - прострочена заборгованість за кредитом; 411 600, 07 доларів США (в еквіваленті за курсом НБУ 24,815350 станом на 27.07.2016року становить 10 213 999,80 гривень) - заборгованість за процентами, нарахованими до 21.01.2013 року; 344 398,22 доларів США (в еквіваленті за курсом НБУ 24,815350 станом на 27.07.2016року становить 8 546 362,45 гривень) - заборгованість за процентами, нарахованими з 22.01.2013року до 27.07.2016року; 20 142,36гривень нарахована комісія за управління кредитною заборгованістю; 146 242,51 гривні - прострочена комісія за управління кредитною заборгованістю; 314 026,33 гривень - пеня за несвоєчасне повернення нарахованих процентів; 158 838,70 гривень - штраф за несвоєчасне повернення нарахованих процентів; 3 222 777,60 гривень - пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів; 1 119 020,00 гривень - штраф за несвоєчасне повернення кредитних коштів; 6 734 928,09 гривень - інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту; 8 669 157,35 гривень інфляційні збитки за несвоєчасне погашення відсотків;

в рахунок погашення заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «ФК Факторинг» за кредитним договором №33-14/11-08 від 08 квітня 2008року, що становить 1 455 998,29 доларів США (в еквіваленті за курсом НБУ 24,815350 станом на 27.07.2016року становить 36 131 107,17гривень) та 20 385 132,94гривень, звернути стягнення на нерухоме майно, яке є предметом Договору іпотеки від 08.04.2008року, який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «АРМА» та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № 2478, та перебуває у власності ОСОБА_5, а саме: домоволодіння під номером «20-А», що знаходиться по вулиці Костанді в місті Одесі та складається в цілому з житлового будинку літ. Г, житловою площею 130,3 кв.м., та ІІ-мостіння, № 3, 8-10 огорожа, загальною площею 315,1 кв.м.; приватизовану земельну ділянку під номером «20», що знаходиться по вулиці Костанді в місті Одесі площею 0,0526 га, землю передано для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, кадастровий номер 5110136900:26:018:0026, шляхом його продажу Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «ФК Факторинг» від свого імені будь-якій особі-покупцю за початковою ціною, визначеною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності під час його реалізації у порядку, передбаченому ст. 38 Закону України «Про іпотеку», з наданням Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «ФК Факторинг» всіх прав продавця, у тому числі, але не виключно: укладати договір купівлі - продажу, отримувати дублікати правовстановлюючих документів на вказаний предмет іпотеки в органах БТІ, органах нотаріату та інших органах державної влади, місцевого самоврядування та у будь-яких установах незалежно від форм власності, отримувати всі необхідні документи та довідки (в тому числі витяги з державних реєстрів) для продажу вищезазначеного предмета іпотеки у Державній реєстраційній службі України та всіх підпорядкованих структурних підрозділах, в органах нотаріату або у інших органах, які будуть здійснювати функції з реєстрації речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які платежі у якості продавця в процесі укладання договору купівлі - продажу предмету іпотеки, звертатися до суб'єктів оціночної діяльності із заявою про проведення експертної оцінки предмету іпотеки, а також ставити підписи від свого імені за одержання експертної оцінки, отримувати довідки та документи, які необхідні для укладання та нотаріального посвідчення договору купівлі продажу, надати нотаріусу право зареєструвати право власності на предмет іпотеки, отримувати в органах місцевого самоврядування за місцезнаходженням предмета іпотеки довідки, технічну документацію та інше, а також просив стягнути з відповідачів судові витрати.

У судове засіданні 07.10.2016року представник позивача не зявився, однак надіслав на адресу суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, а також зазначив, що уточнені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд їх задовольнити та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі про час та місце судових засідань повідомлялися належним чином, у судові засідання не з'явились, про поважність причин відсутності не повідомили, заперечення на позовну заяву не надали.

Третя особа про час та місце судових засідань також повідомлялася належним чином, у судові засідання не з'явилась, про поважність причин відсутності не повідомила.

Відповідно до ст.ст. 224, 225 ЦПК України за згодою представника позивача Київським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, 08 квітня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Арма» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №33-14/11-08, відповідно до умов якого, банк надав позичальнику кредитні кошти у формі відкличної поновлювальної кредитної лінії на поточні потреби з максимальним лімітом заборгованості у сумі 700 000,00доларів США. Кредитні кошти були надані строком по 07 квітня 2009року. За користування кредитними коштами встановлена плата в розмірі 14% річних.

08 квітня 2008року, у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між ТОВ КБ «Арма» та ОСОБА_2, як майновим поручителем ОСОБА_1, було укладено договір іпотеки належного їй на праві приватної власності домоволодіння №20А по вул. Костанді в місті Одесі та земельної ділянки за адресою: місто Одеса, вулиця Костанді, 20.

08 квітня 2008року між ТОВ КБ «Арма» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №1, відповідно до якого, остання зобовязалась відповідати по кредитному договору як солідарний боржник з ОСОБА_1

08 квітня 2008року між ТОВ КБ «Арма» та ОСОБА_4 було укладений договір поруки №2, відповідно до умов якого, ОСОБА_4 зобов'язалась відповідати по кредитному договору як солідарний боржник з ОСОБА_1

Ч. 1 ст. 553, ч.1, 2 ст. 554 ЦК України передбачають, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Зазначене кореспондується з договорів поруки, якими передбачено, що відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

Таким чином, суд зазначає, що позичальник ОСОБА_1 та поручителі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є відповідальними перед кредитором ТОВ КБ «Арма» як солідарні боржники.

01 листопада 2011року між ТОВ КБ «Арма» та ТОВ «РК Фактор» було укладено біржову угоду Договір купівлі-продажу №01471, відповідно до якого, ТОВ «РК Фактор» прийняв майнові права за кредитним договором №33-14/11-08 від 08 квітня 2008року.

11 листопада 2011року ТОВ «РК Фактор» звернулось на адресу відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з повідомленням про відступлення права грошової вимоги факторові, яке було отримано відповідачами 22.11.2011року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, які наявні у матеріалах справи (т.1 а.с.171-173).

03 жовтня 2012року між ТОВ КБ «Арма» та ТОВ «РК Фактор» укладено договір про відступлення права за договором іпотеки, предметом якого є всі права вимоги за кредитним договором №33-14/11-08 від 08 квітня 2008року.

Відповідно до положень ст.ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.

Отже, за змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обовязку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобовязання є належним.

Таким чином, з урахуванням висновків суду касаційної інстанції, які є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи, в силу положень ч. 4 ст. 338 ЦПК України, суд зазначає, що ТОВ «РК Фактор» набув право вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_3, оскільки вони були повідомлені про переуступку права вимоги ТОВ «РК Фактор».

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази того, що поручитель - ОСОБА_4 була повідомлена про переуступку права вимоги ТОВ «РК Фактор», у звязку з чим, суд зазначає, що у ТОВ «РК Фактор» відсутнє право вимоги до неї.

Враховуючи порушення відповідачем строків повернення кредиту, 31.05.2013року ТОВ «РК Фактор» звернулось на адресу відповідачів з вимогою про усунення порушень основного зобовязання за кредитним договором №33-14/11-08 від 08.04.2008року.

П. 2.1.1. договорів поруки встановлені зобовязання поручителів погасити основну суму кредиту не пізніше 07.04.2009року.

Матеріали справи не містять відомості про те, що до поручителів, в установленому законом порядку, ТОВ КБ «Арма» предявлялися вимоги щодо усунення порушень основного зобовязання за кредитним договором.

Позовні вимоги до них первинним позивачем також не заявлялися.

З позовом до поручителів звернулось ТОВ «РК Фактор» лише 30.01.2013року, а вимога до них була предявлена 31.05.2013року, тобто після звернення до суду.

Згідно із ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Зі змісту ст. 554 ЦК України випливає, що хоча поручитель і пов'язаний із боржником певними зобов'язальними відносинами, він є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором. Це підтверджується його правом висувати заперечення проти кредитора і в тому разі, коли боржник від них відмовився або визнав свій борг (ч. 2 ст. 555 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Умови договорів поруки (п. 6.2) про їх дії до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобовязань не свідчать про те, що договорами установлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч. 4 ст. 559 ЦК України.

З цих підстав, суд вважає, що оскільки ТОВ «РК Фактор» пропущено строк предявлення вимоги до відповідачів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, позовні вимоги до них задоволенню не підлягають, оскільки договори поруки є припиненими.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «РК Фактор» змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «ФК Факторинг».

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ч.1, ч. 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, відповідно до ст.ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 524 ЦК України зобовязання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобовязання в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, у відповідача - ОСОБА_1 наявна заборгованість за кредитним договором №33-14/11-08 від 08.04.2008року, яка, станом на 27.07.2016року дорівнює 1 455 998,29 доларів США, що становить 36 131 107,17гривень та 20 385 132,94гривень, та складається з: 700 000,00 доларів США, що становить 17 370 745,00 гривень - прострочена заборгованість за кредитом; 411 600, 07 доларів США, що становить 10 213 999,80 гривень - заборгованість за процентами, нарахованими до 21.01.2013 року; 344 398,22 доларів США, що становить 8 546 362,45 гривень - заборгованість за процентами, нарахованими з 22.01.2013року до 27.07.2016року; 20 142,36гривень нарахована комісія за управління кредитною заборгованістю; 146 242,51 гривні - прострочена комісія за управління кредитною заборгованістю; 314 026,33 гривень - пеня за несвоєчасне повернення нарахованих процентів; 158 838,70 гривень - штраф за несвоєчасне повернення нарахованих процентів; 3 222 777,60 гривень - пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів; 1 119 020,00 гривень - штраф за несвоєчасне повернення кредитних коштів; 6 734 928,09 гривень - інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту; 8 669 157,35 гривень інфляційні збитки за несвоєчасне погашення відсотків.

Доказів сплати зазначеної суми відповідачем ОСОБА_1, в порушення вимог ст. 60 ЦПК України, суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобовязання.

Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

П.п. 4.1., 4.5. кредитного договору №33-14/11-08 від 08.04.2008року передбачено, що за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 процентів, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати процентів за користування кредитними коштами до моменту фактичного погашення заборгованості. За несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 20 процентів, від суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №33-14/11-08 від 08.04.2008року у розмірі 1 455 998,29 доларів США, що становить 36 131 107,17гривень та 20 385 132,94гривень, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Як було зазначено вище, 08 квітня 2008року, у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між ТОВ КБ «Арма» та ОСОБА_2, як майновим поручителем ОСОБА_1, було укладено договір іпотеки належного їй на праві приватної власності домоволодіння №20А по вул. Костанді в місті Одесі та земельної ділянки за адресою: місто Одеса, вулиця Костанді, 20.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 33 та Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на

предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до п. 2.1.5. договору іпотеки іпотекодержатель має право у випадку невиконання іпотекодавцем - майновим поручителем, боржником зобов'язань, а також в інших випадках, передбачених цим договором, задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до п. 3.2. договору іпотеки у випадку невиконання чи неналежного виконання боржником, іпотекодавцем - майновим поручителем зобов'язання в цілому або в частині, а також у інших випадках, передбачених цим договором, кредитним договором або чинним законодавством, іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки в порядку, передбаченому цим договором та чинним законодавством.

Відповідно до п. 3.3. договору іпотеки іпотекодержатель вправі задовольнити за рахунок предмета іпотеки свої вимоги, передбачені договором про іпотечний кредит у повному обсязі.

Згідно п.п. 4.1., 4.2. договору іпотеки, іпотекодержатель набуває право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у випадку, якщо в момент настання строку виконання зобовязань, вони не будуть виконані (виконані неналежним чином) та у випадку, якщо інформація або документи, надані іпотекодавцем майновим поручителем при укладені цього договору, виявляться недостовірним та/або недійсним, а також у випадках передбачених п. 5.2.4. договору про іпотечний кредит. Звернення стягнення за цим договором здійснюється на підставі виконавчого напису нотаріуса, за рішенням суду або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на

нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна вбачається, що майно, яке є предметом іпотечного договору, а саме: домоволодіння №20А по вул. Костанді в місті Одесі та земельна ділянка за адресою: місто Одеса, вулиця Костанді, 20, на даний час перебувають у власності ОСОБА_5.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги невиконання відповідачем - ОСОБА_1 обовязків по кредитному договору в частині своєчасного повернення кредиту, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: домоволодіння під номером «20-А», що знаходиться по вулиці Костанді в місті Одесі, та земельну ділянку під номером «20», що знаходиться по вулиці Костанді в місті Одесі площею 0,0526 га, які перебувають у власності ОСОБА_5, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №33-14/11-08 від 08.04.2008року у розмірі 1 455 998,29 доларів США, що становить 36 131 107,17гривень та 20 385 132,94гривень.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь позивача необхідно стягнути державне мито у розмірі 1 700, 00грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення у розмірі 120,00грн. у рівних частинах пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 88, 213, 215, 226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «ФК Факторинг» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_6 про стягнення коштів та звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (26.03.1958року народження, ІПН НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «ФК Факторинг» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 120, офіс 17, код ЄДРПОУ 36352420) загальну суму заборгованості за кредитним договором №33-14/11-08 від 08.04.2008року у розмірі 1 455 998 (один мільйон чотириста пятдесят пять тисяч девятсот девяносто вісім) доларів США 29 центів, що станом на 27.07.2016року еквівалентно 36 131 107 (тридцять шість мільйонів сто тридцять одна тисяча сто сім) грн. 17 коп., та 20 385 132 (двадцять мільйонів триста вісімдесят пять тисяч сто тридцять дві) грн. 94 коп., яка складається з:

- 700 000 (сімсот тисяч) доларів США 00 центів, що еквівалентно 17 370 745 (сімнадцять мільйонів триста сімдесят тисяч сімсот сорок пять) грн. 00 коп. - прострочена заборгованість за кредитом;

- 411 600 (чотириста одинадцять тисяч шістсот) доларів США 07 центів, що еквівалентно 10 213 999 (десять мільйонів двісті тринадцять тисяч девятсот девяносто девять) грн. 80 коп. заборгованість по процентами, нарахованими до 21.01.2013року;

- 344 398 (триста сорок чотири тисячі триста девяносто вісім) доларів США 22 центи, що еквівалентно 8 546 362 (вісім мільйонів пятсот сорок шість тисяч триста шістдесят дві) грн. 45 коп. заборгованість за процентами, нарахованими з 22.01.2013року до 27.07.2016року;

- 20 142 (двадцять тисяч сто сорок дві) грн. 36 коп. нарахована комісія за управління кредитної заборгованістю;

- 146 242 (сто сорок шість тисяч двісті сорок дві) грн. 51 коп. прострочена комісія за управління кредитною заборгованістю;

- 314 026 (триста чотирнадцять тисяч двадцять шість) грн. 33 коп. пеня за несвоєчасне повернення нарахованих процентів;

- 158 838 (сто пятдесят вісім тисяч вісімсот тридцять вісім) грн. 70 коп. штраф за несвоєчасне повернення нарахованих процентів;

- 3 222 777 (три мільйони двісті двадцять дві тисячі сімсот сімдесят сім) грн. 60 коп. пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів;

- 1 119 020 (один мільйон сто девятнадцять тисяч двадцять) грн. 00 коп. штраф за несвоєчасне повернення кредитних коштів;

- 6 734 928 (шість мільйонів сімсот тридцять чотири тисячі девятсот двадцять вісім) грн. 09 коп. інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту;

- 8 669 157 (вісім мільйонів шістсот шістдесят девять тисяч сто пятдесят сім) грн. 35 коп. інфляційні збитки за несвоєчасне погашення відсотків.

В рахунок погашення заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «ФК Факторинг» за кредитним договором №33-14/11-08 від 08 квітня 2008року, що становить 1 455 998 (один мільйон чотириста пятдесят пять тисяч девятсот девяносто вісім) доларів США 29 центів, що станом на 27.07.2016року еквівалентно 36 131 107 (тридцять шість мільйонів сто тридцять одна тисяча сто сім) грн. 17 коп., та 20 385 132 (двадцять мільйонів триста вісімдесят пять тисяч сто тридцять дві) грн. 94 коп., звернути стягнення на нерухоме майно, яке є предметом договору іпотеки від 08.04.2008року, який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «АРМА» та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № 2478, та перебуває у власності ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_2), а саме: на домоволодіння під номером «20-А», що знаходиться по вулиці Костанді в місті Одесі, та складається в цілому з житлового будинку літ. Г, житловою площею 130,3 кв.м., та ІІ-мостіння, № 3, 8-10 огорожа, загальною площею 315,1 кв.м., та на приватизовану земельну ділянку під номером «20», що знаходиться по вулиці Костанді в місті Одесі, площею 0,0526 га, землю передано для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, кадастровий номер 5110136900:26:018:0026, шляхом його продажу Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «ФК Факторинг» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 120, офіс 17, код ЄДРПОУ 36352420) від свого імені будь-якій особі-покупцю за початковою ціною, визначеною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності під час його реалізації у порядку, передбаченому ст. 38 Закону України «Про іпотеку», з наданням Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «ФК Факторинг» всіх прав продавця, у тому числі, але не виключно: укладати договір купівлі - продажу, отримувати дублікати правовстановлюючих документів на вказаний предмет іпотеки в органах БТІ, органах нотаріату та інших органах державної влади, місцевого самоврядування та у будь-яких установах незалежно від форм власності, отримувати всі необхідні документи та довідки (в тому числі витяги з державних реєстрів) для продажу вищезазначеного предмета іпотеки у Державній реєстраційній службі України та всіх підпорядкованих структурних підрозділах, в органах нотаріату або у інших органах, які будуть здійснювати функції з реєстрації речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які платежі у якості продавця в процесі укладання договору купівлі - продажу предмету іпотеки, звертатися до суб'єктів оціночної діяльності із заявою про проведення експертної оцінки предмету іпотеки, а також ставити підписи від свого імені за одержання експертної оцінки, отримувати довідки та документи, які необхідні для укладання та нотаріального посвідчення договору купівлі продажу, надати нотаріусу право зареєструвати право власності на предмет іпотеки, отримувати в органах місцевого самоврядування за місцезнаходженням предмета іпотеки довідки, технічну документацію та інше.

Стягнути з ОСОБА_1 (26.03.1958року народження, ІПН НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «ФК Факторинг» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 120, офіс 17, код ЄДРПОУ 36352420) 566 (пятсот шістдесят шість) грн. 67 коп. державного мита та 40 (сорок) грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення.

Стягнути з ОСОБА_2 (31.07.1973року народження, ІПН НОМЕР_3, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «ФК Факторинг» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 120, офіс 17, код ЄДРПОУ 36352420) 566 (пятсот шістдесят шість) грн. 67 коп. державного мита та 40 (сорок) грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення.

Стягнути з ОСОБА_5 (зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «ФК Факторинг» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 120, офіс 17, код ЄДРПОУ 36352420) 566 (пятсот шістдесят шість) грн. 67 коп. державного мита та 40 (сорок) грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене позивачем та третьою особою до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів шляхом звернення із заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня оголошення ухвали про залишення заяви без задоволення.

Суддя П. А. Прохоров