Постановление суда № 62077140, 12.10.2016, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1262/16-ц

Провадження № 2/147/624/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2016 року смт Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Костюк Г.М., розглянувши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, судом встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.

Зокрема, відповідно до п. п. 5, 6 ч.2 статті 119 ЦПК України у позовній заяві повинні бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Так, у поданій позовній заяві позивач зазначає, що строк повернення кредиту відповідає строку дії картки, однак не викладає обставин щодо строку дії картки та не посилається на відповідні докази, що це підтверджують.

Згідно ч.4 ст.119 ЦПК позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Так,як слідує зі змісту позовної заяви, доданих до неї документів, свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем не виконано умови укладеного між сторонами договору № б/н від 24.12.2012 року, який складається із анкети-заяви позичальника про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, на підтвердження чого, до позовної заяви додано копії документів, які називаються «Справка об условиях кредитования с использованием кредитки «Универсальная, 55 дней льготного периода» та «Извлечение из Условий и правил предоставления банковских услуг».

Згідно з ст.7 ЦПК України мова цивільного судочинства визначається статтею 14 Закону України «Про засади державної мовної політики».

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про засади державної мовної політики» судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, за згодою сторін суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою (мовами).

Згідно з ч.3 ст.14 вказаного Закону сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, у разі необхідності, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.

Згідно з п.17 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», відповідно до вимог статті 7 ЦПК (1618-15) суд має забезпечити при розгляді справи здійснення цивільного судочинства державною мовою, складання судових документів лише державною мовою, незалежно від клопотання учасників процесу. ЦПК не зобов'язує суд перекладати складені ним судові документи чи посвідчувати їх в разі здійснення перекладу іншими особами.

Однак, до позовної заяви додані копії документів, а саме: «Условия и Правила предоставления банковских услуг», «Справка об условиях кредитования с использованием кредитки «Универсальная, 55 дней льготного периода», викладених російською мовою, яка не є державною та регіональною мовою в смт Тростянець та в Тростянецькому районі Вінницької області. За таких обставин, позивачеві слід було б надати вищевказані письмові докази, викладені державною мовою чи засвідчений, в установленому порядку, їх переклад на державну мову.

Також, суд звертає увагу позивача, що копія позовної заяви та додатків до неї для відповідача, не відповідають нормам та правилам діловодства, подані в зменшеному вигляді, внаслідок чого текс документів не можливо прочитати, що позбавлятиме відповідача права на захист від заявлених вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 10 ч.4 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному зясуванню обставин справи: розяснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обовязки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

За викладених обставин, суд вважає необхідним надати позивачу ПАТ КБ «Приватбанк» строк для усунення вказаних недоліків та приведення позовної заяви у відповідність вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 119,121 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без руху, надавши позивачу строк у пять днів, з дня отримання копії даної ухвали, для приведення позовної заяви у відповідність вимогам чинного законодавства.

У випадку невиконання вказаних вимог суду, дана позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя