Постановление суда № 62073608, 19.10.2016, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 4-с/759/207/16

ун. № 759/5081/15-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Кириленко Т.В., розглянувши заяву про самовідвід, -

В С Т А Н О В И В:

В провадження Святошинського районного суду м. Києва надійшла скарга представника ОСОБА_1 і заявника ОСОБА_2 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шахотіна Олександра Павловича щодо невиконання ухвал в справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, СТ «Бучанка», Гостомельської селищної ради, третя особа: Відділ реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві про визнання запису про батьківство в свідоцтві про народження дитини недійсним, та спростування недостовірної інформації, яка відповідно до ст. 11-1 ЦПК України був переданий на розгляд судді Кириленко Т.В.

До початку розгляду скарги суддею Кириленко Т.В. заявлений самовідвід для забезпечення повного, об'єктивного та неупередженого розгляду справи, оскільки зазначена скарга подана щодо невиконання ухвали суду в справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, СТ «Бучанка», Гостомельської селищної ради, третя особа: Відділ реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві про визнання запису про батьківство в свідоцтві про народження дитини недійсним, та спростування недостовірної інформації, по якій 07.10.2015 року ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва Кириленко Т.В. задоволено заяву про самовідвід

Заява про самовідвід була мотивована тим, що суддя Кириленко Т.В. протягом 2006-2013р.р. розглядала справу за позовом ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції в м. Києві, Першої Київської державної нотаріальної контори, Територіального управління державної судової адміністрації України в м. Києві, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві, ОСОБА_11 про захист прав, стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди та рішенням від 13 червня 2013 року в позові було відмовлено.

Протягом розгляду вищевказаної справи ОСОБА_1 були заявлені відводи судді Кириленко Т.В., а саме: 14.08.2006р., 25.09.2006р., 24.10.2006р., 14.02.2007р., 19.06.2007р., 10.10.2007р., 29.11.2007р., 07.05.2008р., 09.02.2010р., 15.03.2010р., 14.04.2011р., 14.04.2011р., 20.01.2012р., 20.01.2012р., 11.06.2013р.

Крім того, у зв'язку з розглядом даної справи ОСОБА_1 були подані позови до судді Святошинського районного суду м. Києва Кириленко Т.В., які розглядались в різних судах України.

Враховуючи наявність ухвали про самовідвід від 7.10.2015р., винесеної в рамках розгляду даної справи, та з метою запобігання у подальшому нарікань на необ'єктивність та упередженість головуючого, а також звинувачень у заінтересованості у результаті розгляду справи, суддя дійшов висновку за необхідне заявити самовідвід у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 20 ЦПК України.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено ст.ст. 20, 21 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 п.4) ст. 20 ЦПК України, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у відповідній частині передбачено: «Кожен має право на справедливий розгляд його справи…незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру…».

Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

Враховуючи вищевикладене та з метою запобігання у подальшому нарікань на необ'єктивність та упередженість головуючого, а також звинувачень у заінтересованості в результаті розгляду справи, заявлений самовідвід судді підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 20, 23, 25, 208-210, 223, 293, 294 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

Заяву про самовідвід судді Кириленко Т.В. задовольнити.

Передати скаргу для повторного розподілу відповідно до ст. 11-1 ЦПК України.

Суддя