Постановление суда № 62054663, 13.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 826/23447/15

Суддя доповідач Кобаль М.І. У Х В А Л А

13 жовтня 2016 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Кобаль М.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, треті особи: Виконавчий орган Київської міської ради, Голова Київської міської ради Кличко Віталій Володимирович, Голова Київської міської державної адміністрації Кличко Віталій Володимирович, ОСОБА_3 про скасування розпоряджень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2016 року в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти постанову про задоволення позову (за текстом апеляційної скарги).

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 187 КАС України, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 187 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються, зокрема, обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.

Для винесення судом апеляційної інстанції законного та обґрунтованого рішення скаржник повинен навести свої аргументи, доводи та міркування щодо незаконності або (та) необґрунтованості оскарженого ним судового рішення.

Обґрунтовуючи в чому саме полягає незаконність рішення, скаржник повинен чітко зазначати, яку саму норму (закон) суд застосував неправильно, як її слід було б застосувати (на думку заявника) до спірних правовідносин і як це вплинуло на вирішення спору.

Важливе значення має структура скарги, оскільки це забезпечує правильне її сприйняття та полегшує аналіз аргументів. Якщо рішення оскаржується з кількох підстав, то мотивацію доцільно викладати послідовно: яку норму порушено судом, зміст норми, її аналіз та тлумачення, в чому помилився суд, коли цю норму застосовував (або не застосовував), до чого це призвело. Після цього можна переходити до наступної підстави оскарження.

Наводячи доводи, що свідчать про необґрунтованість рішення, скаржник повинен (може) покликатися на:

- неповноту встановлення обставин, які мають значення для справи;

- неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, зокрема внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин;

- неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин.

Скаржник повинен зазначити, які саме висновки суду є необґрунтованими, в чому саме полягає їх необґрунтованість, якими доказами справи це підтверджується. Доцільно вказувати також аркуші справи, де знаходяться ці докази.

Наявний в апеляційній скарзі виклад обставин, якими ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги, унеможливлює розуміння неправильності чи неповноти дослідження доказів і встановлення обставин у справі, та застосування норм права судом першої інстанції.

В силу вимог ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.

Відповідно до ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Отже, зазначені недоліки можуть бути усунені позивачем шляхом подання апеляційної скарги з повним викладенням обставин, якими апелянт обґрунтовує неправильність та неповноту дослідження доказів і встановлення обставин у справі, та застосування норм права судом першої інстанції.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 108, 160, 186, 187, 189, 206, 212, 254 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2016 року - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання даної ухвали.

Роз'яснити апелянту, що у випадку не виконання вимог ухвали у встановлений строк апеляційна скарга буде повернена.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Суддя М.І. Кобаль