Решение № 6205153, 26.05.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2009 р. Справа № 11/120/09

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Дісна”

(54028, м.Миколаїв, вул.Новозаводська, 9, р/р26007060116072 в МРУ “Приватбанк”, МФО326610)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1, р/р2600430018789 у ВАТ “ВІЕЙБІ Банк”, МФО НОМЕР_2)

Суддя Василяка К.Л.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача:

від відповідача:

Суть спору: стягнення 7646,98 грн.

Відповідач відзив на позов не надав, заперечень проти позову не висловив. Представник відповідача у судове засідання не зявився.

Ухвала суду від 06.05.2009р., надіслана на адресу відповідача, повернулась до суду з відміткою “В звязку з закінченням терміну зберігання”. За таких обставин суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи але не скористався своїм процесуальним правом участі в судовому засіданні.

Представник позивача відповідача в судове засідання не зявився, причин неявки не пояснив.

На підставі ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Вивчивши матеріали суд,

в с т а н о в и в:

05.11.2008р. за №825 між сторонами було укладено договір постачання за умовами якого постачальник зобовязався поставляти покупцю товар, асортимент, кількість та якість якого по кожному постачанню вказується в разовій заявці покупця, а останній зобовязався приймати товар та вчасно здійснювати його оплату на умовах договору.

На виконання умов договору постачальник відпустив покупцю товар (лікеро-горілчані вироби) на загальну суму 7646,98 грн., що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (а.с.11-22).

Зазначена заборгованість визнана відповідачем, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 01.02.2009р. (а.с.10).

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до положень ст. 530 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися у встановлені договором строки.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В порушення умов договору відповідач за отриманий товар не розрахувався.

На день розгляду справи відповідач не надав доказів погашення боргу в сумі 7646,98 грн.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані чинним законодавством, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 44,49,82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, (р/р2600430018789 у ВАТ “ВІЕЙБІ Банк”, МФО НОМЕР_2, ІНН НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Дісна”, 54028, м.Миколаїв, вул.Новозаводська, 9, р/р26007060116072 в МРУ “Приватбанк”, МФО 326610, код ЄДРПОУ 31566495) 7646,98 грн. боргу, 102,0 грн. держмита та 118,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя