Постановление суда № 62046258, 17.10.2016, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/15721/16-а

Провадження № 2а/522/827/16

У Х В А Л А

Іменем України

(повний текст)

«17» жовтня 2016 року

Приморський районний суд м. Одеси як адміністративний суд в складі:

головуючого судді Погрібного С.О.

за секретаря судового засідання Грищук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі клопотання позивача ОСОБА_1 про прийняття заяви про збільшення позовних вимог в справі адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради та Одеського міського голови про визнання бездіяльності незаконною, за участі третіх осіб Одеської обласної державної адміністрації та Українського інституту національної памяті,

в с т а н о в и в :

В провадженні суду перебуває вказана справа адміністративної юрисдикції.

Позивачем 03.10.2016 року надано суду через канцелярію заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до змісту якої позивач просив:

- визнати незаконною бездіяльність Одеського міської ради, яка полягає у неприйнятті у встановлений п. 6 Перехідних та Прикінцевих положень Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки» строк рішення про демонтаж пам'ятників, пам'ятних знаків, присвячені особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932 - 1933 років в Україні, політичних репресій, особам, які обіймали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім осіб, діяльність яких була значною мірою пов'язана з розвитком української науки та культури), працівникам радянських органів державної безпеки, подіям, пов'язаним з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті та про перейменування районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об'єктів топоніміки населених пунктів, а також інших географічних об'єктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму на території м. Одеси;

- визнати незаконною бездіяльність Одеського міського голови, яка полягає у неприйнятті у встановлений п. 6 Перехідних та Прикінцевих положень Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки» строк розпорядження про демонтаж пам'ятників, пам'ятних знаків, присвячені особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932 - 1933 років в Україні, політичних репресій, особам, які обіймали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР). інших союзних та автономних радянських республік (крім осіб, діяльність яких була значною мірою пов'язана з розвитком української науки та культури), працівникам радянських органів державної безпеки, подіям, пов'язаним з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті та про перейменування районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об'єктів топоніміки населених пунктів, а також інших географічних об'єктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму на території м. Одеси;

- стягнути з відповідачів 5000 (п'ять тисяч гривень) в якості відшкодування моральної шкоди та вирішити питання про сплату судового збору.

В судовому засіданні позивач просив прийняти заяву про збільшення позовних вимог.

Представники відповідачів у судовому засіданні просили відмовити у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог, вказуючи на безпідставність й необґрунтованість такого клопотання, оскільки позивачем змінено одночасно й підставу, й предмет.

Вислухавши учасників справи, вивчивши подану заяву, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 51 ч.1 КАС України позивач до початку розгляду справи по суті має право змінити предмет або підставу позовних вимог, під час всього судового розгляду збільшити (зменшити) розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову.

Уточнена позовна заява подана в межах сплаченого позивачем судового збору, відповідає вимогам ст.ст.105-106 КАС України, тому підлягає прийняттю.

Згідно зі ст. 137 КАС України позивач може змінити (уточнити) позовні вимоги протягом всього часу судового розгляду, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи.

Суд має виходити з того, що предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд зобовязаний постановити рішення; ця вимога повинна носити правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права.

Підставою ж позову визнаються обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Цими обставинами можуть бути лише юридичні факти, настання яких тягне за собою певні правові наслідки.

Таким чином суд має виходити з того, що позивач збільшив виключно обсяг предмету позову, посилаючись на його обґрунтування на ті самі обставини на ту саму підставу позову. Отже, фактична підстава позову змінена позивачем не була.

Одночасно суд має врахувати положення частини 2 статті 21 КАС України, згідно з якою вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне прийняти до спільного розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог.

Керуючись ч. 1ст. 51, ст. ст. 137, 158, 159, 160 КАС України, СУД

У Х В А Л И В :

Прийняти до спільного розгляду заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог, подану до канцелярії суду 3 жовтня 2016 року, в справі адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради та Одеського міського голови про визнання бездіяльності незаконною, за участі третіх осіб Одеської обласної державної адміністрації та Українського інституту національної памяті.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СУДДЯ С. О. Погрібний

17.10.2016