№ 62032380, 07.10.2016, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/2238/16-а

П О С Т А Н О В А

Іменем України

07 жовтня 2016 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Кравченка М.В.

при секретарі Бадьорій Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Обухівського району Київської області, третя особа управління Держгеокадастру в Обухівському районі, про визнання незаконним і скасування рішення, зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_2 сільської ради Обухівського району Київської області, мотивуючи свої вимоги тим, що 13.05.2016 року вона звернулась до вказаної ради із заявою про виділення земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, однак їй було відмовлено рішенням сесії сільради, яке вона вважає необгрунтованим, тому просила суд скасувати рішення ОСОБА_2 сільської ради Обухівського району Київської області № 115 від 26.05.2015 року в частині відмови в задоволенні клопотання про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, зобовязати ОСОБА_2 сільську раду надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку на території ОСОБА_2 сільської ради Обухівського району Київської області.

В судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_3 позов підтримали в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідачем не надано можливості позивачеві скористатись правом на отримання земельної ділянки із державної власності, рішення сільської ради необґрунтоване, оскільки у заяві позивачем допущено описку у назві району.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні проти позову заперечила, посилаючись на відсутність повноважень відповідача розпоряджатись землями у іншому районі, неповноту поданих позивачем документів, відсутність генерального плану села, фактичне перебування земельної ділянки у власності іншої особи.

Вислухавши позивача, представників сторін, вивчивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом в ході розгляду справи, 13 травня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до ОСОБА_2 сільської ради Обухівського району Київської області із заявою, в якій просила надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення їй у власність земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку на території ОСОБА_2 сільської ради Бориспільського району.

26 травня 2016 року рішенням ОСОБА_2 сільської ради Обухівського району Київської області № 115 відмовлено ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення їй у власність земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку на території ОСОБА_2 сільської ради Бориспільського району, оскільки адміністративні межі ОСОБА_2 сільської ради Обухівського району Київської області територіально не входять в адміністративну територію Бориспільського району Київської області.

Згідно ч.3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

У відповідності до вимог п. а ч.1 ст.12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

Згідно ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності або права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані обєкти, що підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення прийняте у відповідності до вимог ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні на пленарному засіданні сільської ради, будь-яких порушень процедури при прийнятті цього рішення не встановлено, позивач на такі порушення також не посилалась.

Сторонами визнається, що у своїй заяві до відповідача позивач просила виділити їй земельну ділянку на території Бориспільського району Київської області, тобто за межами адміністративної території ОСОБА_2 сільської ради Обухівського району Київської області, повноваження якої і сфері розпорядження землями територіальної громади не поширюються за межі відповідного населеного пункту. Відтак, суд погоджується із запереченням відповідача щодо відсутності компетенції ОСОБА_2 сільської ради Обухівського району Київської області розпоряджатись землями іншої територіальної громади, що унеможливлювало задоволення вимог заяви ОСОБА_1

Згідно ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Чинне законодавство не містить обовязку органу місцевого самоврядування задовольняти висловлені позивачем вимоги про виділення земельних ділянок, при цьому відмова у задоволенні заяви позивача є достатньо обґрунтованою. Крім того, позивачем не спростовано доводи відповідача про те, що земельна ділянка, на яку фактично претендує позивач не є вільною і перебуває у власності іншої особи, яка і використовує її для власних потреб, сплачує земельний податок.

Згідно ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На думку суду, оскаржуване рішення відповідача прийнято із дотриманням вказаних приписів законодавства, відмова у виділенні позивачеві земельної ділянки у власність є законною, обрунтованою і пропорційною, дотримано баланс у забезпеченні законних прав та інтересів позивача та інших членів територіальної громади, чим виконано функцію представницького колегіального органу місцевого самоврядування.

За таких обставин, вимоги позивача не ґрунтуються на законі, тому достатніх правових підстав для покладення на відповідача визначених позовом обовязків не встановлено.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку про те, що подане позивачем клопотання щодо отримання безоплатно у власність земельної ділянки розглянуте відповідачем у спосіб та порядок передбачений чинним законодавством України, оскаржуване рішення прийнято із дотриманням передбаченої законом процедури, протиправності оскаржуваного рішення під час розгляду справи судом не встановлено.

Статтею 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суд вважає, що під час судового розгляду не подано належних доказів неправомірності рішень субєкту владних повноважень, позов є недоведеним та не ґрунтується на матеріалах справи, з фактичних обставин справи не вбачається порушення законних прав та законних інтересів позивача, які б підлягали судовому захисту, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 17, 71, 72, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 12, 59, 60, 61, 83, 118, 121, 134 Земельного кодексу України, ст.ст. 10, 80, 88, 89 Водного кодексу України, ст.ст. 25, 26, 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні, суд,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Обухівського району Київської області, третя особа управління Держгеокадастру в Обухівському районі, про визнання незаконним і скасування рішення, зобовязання вчинити певні дії, відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

З мотивованою постановою суду сторони зможуть ознайомитись 12.10.2016 року.

Суддя М.В.Кравченко