Постановление суда № 62019648, 12.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2016 року м. Київ К/800/8028/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів Рецебуринського Ю.Й. (доповідача),

Олексієнка М.М.,

Штульман І.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3 до Чернігівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про стягнення компенсації у зв'язку із втратою частини доходу через несвоєчасну виплату заробітку,

за касаційною скаргою Чернігівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Чернігівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (з урахуванням уточнень позовних вимог) про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за січень 2007 року в розмірі 391грн 62 коп.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2016 року (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 3 березня 2016 року) скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на користь ОСОБА_3 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за січень 2007 року в розмірі 391 грн 62 коп.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалене ним рішення та залинити в силі постанову суду першої інстанції.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.

Судами встановлено, що постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2009 року у справі №2-а-10201/09/2570 частково задоволено позов ОСОБА_3 до Чернігівської об'єднаної Державної податкової інспекції та стягнуто 152 грн 47 коп. грошового забезпечення за січень 2007 року. В порядку примусового виконання рішення було виконано 2 листопада 2009 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2015 року у справі № 825/4653/13-а стягнуто з Чернігівської об'єднаної Державної податкової інспекції на користь ОСОБА_3 137 грн 92 коп. грошового забезпечення за січень 2007 року. Зазначені кошти були перераховані поштовим переказом 12 жовтня 2015 року.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідач несвоєчасно нарахував та виплатив позивачу в повному об'ємі заробітну плату за січень 2007 року, а тому наявні правові підстави для стягнення на його користь суми компенсації за втрату частини доходу до моменту погашення відповідачем цієї заборгованості.

Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21 лютого 2001 року (далі - Порядок № 159).

Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Отже, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Статтею 3 Порядку № 159 передбачено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.

При цьому зазначені нормативні акти не містять будь-якого обмеження для нарахування такої компенсації залежно від порядку виплати сум доходу - добровільного чи судового.

Наведене відповідає практиці Верховного Суду України, зокрема, викладеної в постановах від 30 березня 2016 року року у справі №6-58цс16 та від 18 листопада 2014 року у справі №21-518а14.

Суд апеляційної інстанцій повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним рішення.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Чернігівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді Ю.Й. Рецебуринський

М.М. Олексієнко

І.В. Штульман