Постановление суда № 62002676, 11.10.2016, Хозяйственный суд Харьковской области

Дата принятия
11.10.2016
Номер дела
922/816/14
Номер документа
62002676
Форма судопроизводства
Хозяйственное
Государственный герб Украины

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"11" жовтня 2016 р. Справа № 922/816/14

вх. № 196

Суддя господарського суду: Суслова В.В.

при секретарі судового засідання: Помпа К.І.

за участю представників:

стягувача - не з'явився;

скаржника (боржника) - ОСОБА_1, довіреність від 24.03.2016 року;

ДВС - не з'явився

розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" за вх. № 196 від 24.06.2016 року на дії відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального Управління юстиції в Харківській області за позовом Дочірньої компанії "Газ україни" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5", с. Подвірки

про стягнення 4192378,05 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.11.2014 задоволено позов Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ (далі за текстом - позивач, стягувач) до Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5", с.Подвірки Харківської області (далі за текстом - відповідач, боржник) про стягнення 4192378,05 грн. задоволено в повному обсязі. З відповідача на користь позивача стягнуто 4192378,05грн. 3% річних та 73080грн. судового збору.

02 грудня 2014 року господарським судом Харківської області видано відповідний наказ.

24 червня 2016 року Публічне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5" звернулось до господарського суду Харківської області зі скаргою за вх. № 196 дії відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального Управління юстиції в Харківській області, в якій просить визнати недійсною постанову Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Харківській області ОСОБА_2 від 15.06.2016 року у ВП 46187391 про стягнення з ПАТ "Харківська ТЕЦ 5" 426545,80 грн. виконавчого збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.06.2016 року відкладено вирішення питання про прийняття скарги Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" на дії органу Державної виконавчої служби за вх.№196 від 24.06.2016 року до повернення матеріалів справи №922/816/14 до господарського суду Харківської області.

22 серпня 2016 року матеріали справи № 922/816/14 були повернуті на адресу господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.08.2016 року прийнято скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" на дії органу Державної виконавчої служби за вх.№196 від 24.06.2016 року до розгляду. Розгляд скарги призначено на 20 вересня 2016 року об 10:45 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.09.2016 року розгляд скарги відкладено на 11.10.2016 року об11:00 год.

У призначеному судовому засіданні був присутній представник боржника (скаржника), який наполягає на задоволенні скарги.

Стягувач свого представника у судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, письмові пояснення на скаргу не надав.

Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Х/О свого представника до суду не направив, проте до канцелярії суду було надано клопотання про відкладення розгляду скарги за вх. № 33420, а також відзив на скаргу за вх. № 31308 разом копією матеріалів виконавчого провадження ВП №46187391, які долучені судом до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 ГПК України, неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про відкладення розгляду скарги, а також, враховуючи достатність матеріалів необхідних для розгляду скарги, вважає за необхідне розглянути її в даному судовому засіданні.

Розглянувши скаргу боржника та додані до скарги докази у їх сукупності, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.11.2014 задоволено позов Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ (далі за текстом - позивач, стягувач) до Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5", с.Подвірки Харківської області (далі за текстом - відповідач, боржник) про стягнення 4192378,05 грн. задоволено в повному обсязі. З відповідача на користь позивача стягнуто 4192378,05грн. 3% річних та 73080грн. судового збору.

02 грудня 2014 року господарським судом Харківської області видано відповідний наказ.

Як вбачається з матеріалів ВП № 46187391, копії яких містяться в матеріалах справи, керуючись ст. ст. 17,19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження", 12 січня 2015 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 46187391, копії якої направлено Боржнику до виконання, Стягувачеві до відома та надано боржнику строк до 20.01.2015 року на самостійне виконання рішення.

04 листопада 2015 року, керуючись ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного.

04 листопада року, керуючись ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про стягнення виконавчого збору, яка була скасована 22.04.2016 року постановою начальника відділу про результати перевірки законності виконавчого провадження ЗВП № 47881844 від 22.04.2016 року.

15 червня 2016 року, для забезпечення виконання рішення, керуючись ст. статтею 59 Закону України "Про банки та банківську діяльність" та статтями 11, 52 Закону України Про виконавче провадження, державним виконавцем було накладено арешт на кошти боржника, що містяться на його рахунках.

15 червня 2016 року, керуючись ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

У звязку з тривалим невиконанням рішення суду, державним виконавцем 15.06.2015 року винесено постанову про стягнення з Боржника виконавчого збору.

16 червня 2016 року боржником до відділу надана заява про закінчення виконавчого провадження на підставі повного виконання рішення суду. Згідно платіжного доручення № 1241 від 16 червня 2016 року боржником сплачено 4 265 458,05 грн. на рахунок стягувана.

17 червня 2016 року винесено постанову про стягнення витрат.

17 червня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

21 червня 2016 року відкрито виконавче провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 15.06.2016 року.

Не погоджуючись з винесеною державним виконавцем постановою щодо стягнення виконавчого збору, Публічне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5" звернулось до господарського суду Харківської області зі скаргою за вх. № 196 на дії відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального Управління юстиції в Харківській області, в якій просить визнати недійсною постанову Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Харківській області ОСОБА_2 від 15.06.2016 року у ВП 46187391 про стягнення з ПАТ "Харківська ТЕЦ 5" 426545,80 грн. виконавчого збору.

В обгрунтування поданої скарги Боржник вказує на те, що постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП № 46187391 від 12.01.2015 року Публічне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5" отримано лише 03.02.2015 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції на супровідному листі № 334/08-01/В-2, а тому боржник не мав можливості виконати рішення суду в строк встановлений для добровільного виконання, а саме до 20.01.2015 року. За таких обставин, боржник вважає, що державний виконавець не здійснив дії щодо запобігання порушення прав сторін виконавчого провадження, оскільки виконавчі дії відкладені не були та не встановлено нового строку для добровільного виконання наказу від 02.12.2014 року по справі № 922/816/14. Така бездіяльність державного виконавця, на думку боржника, призвела до незаконності винесеної постанови від 15.06.2016 року у ВП № 46187391 про стягнення з ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" виконавчого збору у розмірі 426545,80 грн.

Надаючи правову кваліфікацію вказаній вимозі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Господарським процесуальним кодексом України, зокрема, ст. 115 передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним законом, яким державний виконавець керується при примусовому виконанні рішень суду та інших органів (посадових осіб). Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 27 у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Як було вище зазначено, постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 46187391 від 12.01.2015 року боржнику встановлено строк на самостійне виконання рішення до 20.01.2015 року.

Отримавши вказану постанову, поза межами строку встановленого для добровільного виконання рішення, боржник не звертався до державного виконавця щодо встановлення нового строку.

Окрім того, станом на 15.06.2015 року, від сторін виконавчого провадження державному виконавцю не надходило повідомлень про виконання рішення суду та не надані відповідні засвідчені копії документів, які підтверджують виконання зазначеного вище виконавчого документа.

У звязку з тривалим невиконанням рішення суду, державним виконавцем 15.06.2015 року винесено постанову про стягнення з Боржника виконавчого збору.

Отже, приймаючи до уваги те, що на момент винесення оскаржуваної постанови Боржником документального підтвердження повного виконання рішення державному виконавцю надано не було, суд вважає, що у державного виконавця були всі підстави для стягнення з Боржника виконавчого збору.

Вищим господарським судом України у постанові від 02.12.2015 у справі № 908/2155/14 зроблено наступний правовий висновок: «...за таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги заявника в частині вимог щодо оскарження дій державного виконавця при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору, оскільки у даному випадку боржником в установлений строк рішення добровільно не було виконано, і це відповідно до ст. 28 «Про виконавче провадження» є достатньою підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору...».

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Боржником будь-яких документальних підтверджень щодо порушень Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Харківській області до суду не надано, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення поданої скарги.

Керуючись ст.86, 1212 ГПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" на дії відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального Управління юстиції в Харківській області за вх. № 196 від 24.06.2016 року по справі № 922/816/14 - відмовити.

Суддя Суслова В.В.

справа № 922/814/14

Предыдущий документ : 62002669
Следующий документ : 62002678