Постановление суда № 61979144, 11.10.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 158/1440/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Корецька В.В. Провадження № 22-ц/773/1354/16 Категорія: 50 Доповідач: Матвійчук Л. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Матвійчук Л.В.,

суддів - Русинчука М.М., Овсієнка А.А.,

з участю секретаря - Лимаря Р.С.,

позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Ківерцівського районного суду від 01 серпня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Ківерцівського районного суду від 01 серпня 2016 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задоволено.

Ухвалено стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду - 11.07.2016 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3, покликаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_1 просив рішення суду змінити та стягувати аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було зареєстровано 04.11.2001 року Ківерцівським районним відділом реєстрації актів громадянського стану за актовим записом № 116(а.с. 3). 19.11.2008 року шлюб між сторонами було розірвано та відділом РАЦС Ківерцівського районного управління юстиції Волинської області видано свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1. Від спільного життя у подружжя народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьком якого є відповідач ОСОБА_3 згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 08.12.2005 року(а.с. 5). Як вбачається з довідки про склад сім'ї № 1969, виданої виконавчим комітетом Ківерцівської міської ради Волинської області неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає разом із позивачем ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2. Судом також встановлено, що відповідач періодично надає матеріальну допомогу на утримання дитини та офіційно працевлаштований.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких мотивів.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст. 182 Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я і матеріальне становище дитини, платника аліментів, наявність у нього інших дітей.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Враховуючи наведені вимоги закону, встановлені судом обставини справи, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про стягнення аліментів з відповідача на утримання неповнолітньої дитини в розмірі ? частини від доходу батька з врахуванням положень ст.182 СК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не врахував його стану здоров'я, не заслуговують на увагу, оскільки саме обставини, передбачені ст.182 СК України, і враховані судом при визначенні розміру аліментів на утримання дитини.

Покликання відповідача, що він добровільно надає матеріальну допомогу на утримання дитини є безпідставними, оскільки з копій квитанцій, долучених до апеляційної скарги встановлено, що така допомога надавалась не регулярно, та становила розмір, який не відповідає ? частині прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Доводи відповідача про його згоду сплачувати аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн. не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки відповідач працює військовим комісаром Ківерцівського РВК та має стабільний дохід, а відповідно до ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не містять підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, яке постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 відхилити, а рішення Ківерцівського районного суду від 01 серпня 2016 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді