№ 61943613, 12.10.2016, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 433/1269/12

1/189/2/16

П О С Т А Н О В А

12.10.2016 року Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Лукінова К.С.

при секретарі Копиця С.І.

за участю прокурора Маковецької Л.О.

адвоката ОСОБА_1

адвоката ОСОБА_2

розглянувши у попередньому судовому засіданні в смт. Покровське кримінальну справу за звинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець с. Маломихайлівка Покровського району Дніпропетровської області, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимий,

- по ч.2 ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Покровського районного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальна справа за звинуваченням ОСОБА_3 за ч.2 ст.286 КК України.

В судовому засідання адвокат підсудного ОСОБА_1 заявив клопотання про направлення даної справи на додаткове розслідування, мотивуючи це тим, що згідно до матеріалів кримінальної справи №433/1269/12 у якій органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується за ч. 2 ст. 286 КК України, вбачається наявність цілого ряду не лише суперечливих, а навіть і взаємовиключних висновків автотехнічних експертиз у тому числі як 3 (трьох) із них проведених під час досудового слідства, так 2 (двох) із них проведених вже за ініціативою суду. У висновках експертиз неодноразово вказується про встановлення невідповідності вимогам ПДР України дій саме водія мотоцикла ОСОБА_5, які знаходяться в причинно наслідковому звязку з даною ДТП. Однак матеріали справи не містять жодної інформації, щодо вирішення під час проведення досудового слідства у відповідності до вимог ст. 94 КПК України (1960 року), питання про наявність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності водія мотоцикла. Для правильної оцінки всіх обставин справи і тим самим для забезпечення можливості дійти однозначного, а тому законного і обґрунтованого висновку, щодо встановлення характеру порушень які допустив кожен з водіїв, окремий розгляд і вирішення питання щодо підстав і обсягу відповідальності кожного із учасників даної ДТП є неможливим.

Підсудний ОСОБА_3 та адвокат ОСОБА_1 підтримав клопотання, заявлене його адвокатом та просив його задовольнити.

Потерпілий ОСОБА_6, представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_7 та адвокат ОСОБА_2 заперечували проти задоволення клопотання про повернення даної справи на додаткове розслідування.

Прокурор заперечує проти задоволення клопотання про повернення даної справи на додаткове розслідування, та прояснила що передчасно заявляти дане клопотання, так як ще не було допитано учасників процесу.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши думку учасників судового розгляду, суд вважає, що клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Стаття 246 КПК України (в редакції 1960 року) містить вичерпний перелік підстав, з яких справа може бути направлена на додаткове розслідування, та відповідно до ст.241 КПК України (в редакції 1960 року) справа направляється на додаткове розслідування у випадках, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 11 лютого 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" неправильним досудове слідство визнається, якщо органами досудового слідства при здійсненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального або кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді (п. 8).

Так, адвокат ОСОБА_1 просить суд направити справу на додаткове розслідування. Однак, враховуючи положення п.9 ППВСУ №2 від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» суд має змогу усунути виявлені недоліки досудовогослідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК України, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справипроцесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання адвоката підсудного про направлення справи на додаткове розслідування.

На підставі наведеного та керуючись ст. 281 КПК України (в редакції 1960 року), -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання адвоката підсудного ОСОБА_3 - ОСОБА_1 про направлення справи на додаткове розслідування.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: К.С. Лукінова