Решение № 61870783, 29.09.2016, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.09.2016 Справа № 907/462/16

За позовом публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ в особі Регіональної філії Львівська залізниця ПАТ Укрзалізниця, м. Львів

ДО державного підприємства Хмельницьке лісомисливське господарство, с. Прибузьке Хмельницького району

ДО Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України, м. Ужгород

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2: Головне управління державної казначейської служби України у Закарпатській області, м. Ужгород

ПРО стягнення 3069,85грн. збору за простій,

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

За участю сторін:

від позивача ОСОБА_1, представник за довіреністю від 17.05.16р.

від відповідача 1 не з'явився;

від відповідача 2 ОСОБА_2, представник за довіреністю від 09.08.16р.;

третя особа ОСОБА_3, представник за довіреністю від 05.08.16р. №01-33/979.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Українська залізниця, м. Київ в особі Регіональної філії Львівська залізниця ПАТ Укрзалізниця, м. Львів звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до державного підприємства Хмельницьке лісомисливське господарство, с. Прибузьке Хмельницького району до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України, м. Ужгород про стягнення 3069,85грн. збору за простій.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.07.2016р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 16.08.2016р.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16.08.2016р. розгляд справи відкладено на 07.09.2016р.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 07.09.2016 року розгляд справи було відкладено на 19.09.2016 року.

В засіданні суду 19.09.2016 року судом у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 29.09.2016р.

Представник позивача просить заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Зокрема, зазначає, що всупереч вимогам ст.ст. 255, 325, 337, 338 МК України, Інструкції про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури з товарами (вантажами), переміщуваними залізничними вантажними поїздами, і працівників залізниць України, затвердженої наказом Державної митної служби України, Міністерства транспорту та звязку України від 18.09.2008 № 1019/1143, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.12.2008 за № 1157/15848, п. 14 Вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами, здійснено затримання належного Відповідачу-1 вантажу за відсутності будь-яких фактичних даних, які б давали підстави вважати, що останній здійснює переміщення через митний кордон України з порушенням митних правил, що спричинило заподіяння додаткових витрат залізниці.

Стверджує, що затримання вантажу відповідача 1 та проходження його митного огляду завдало збитків залізниці за простій в сумі 3069,85грн., в тому числі 50,65грн за користування, 212,20грн за відправлення повідомлення телеграфом на станцію відправлення, 150,60грн збір за зважування, 899,00грн збір за подачу та забирання та 1757,40грн. збору за маневрову роботу з вагонами, які повинні бути відшкодовані відповідачами.

Відповідач 1 свого повноважного представника в судове засідання не направив, у поданому суду письмовому поясненні по суті заявлених позовних вимог щодо стягнення суми за простій вагону з відповідача -1 заперечує в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень відповідач 1 вказує на те, що всі дії щодо зважування відчепленого вагону № 65305286 проводились відповідно до ст 338 Митного кодексу України, при цьому в жодному документі не вказані підстави здійснення такого огляду чи переогляду, в актах загальної форми, які отримані ним з позовною заявою відсутня інформація, яка б свідчила, що стало підставою для здійснення переогляду вантажу як це передбачено постановою КМ України від 23 травня 2012 р. N 467 «Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України». Звертає увагу суду на те, що це було повторне зважування, оскільки зважування саме цього вагону проводилось на станції Гречани Південно - Західної залізниці, вважає , що вини в простої вагону з його боку немає так і жодних порушень митного законодавства з боку відповідача-1 не було виявлено, оскільки вагон відвантажено без зауважень, з посиланням на ст. 37 Статуту залізниць України, де вказується, що маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Статтею 338 Митного кодексу України передбачено, що огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення, пред'явлених органу доходів і зборів (у тому числі для перерахунку та зважування), проводиться в можливо короткий строк після прийняття рішення про його проведення.

Цією ж статтею передбачено, що з метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи органів доходів і зборів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги. Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов'язані з проведенням огляду (переогляду), відшкодовуються власником зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою.

Вказує на те, що акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012р N 636, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 червня 2012 р. за N 1004/21316, в порушення п.10 ст. 338 Митного кодексу України до цього часу не направлено відповідачу -1.

Представник відповідача 2 заперечує з приводу заявлених позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених у поданому суду письмовому поясненні та просить суд взяти до уваги те, що стягнення завданих збитків із субєкта владних повноважень в порядку господарського судочинства без визнання цих дій неправомірними є безпідставними. При цьому, посилається на наявність у митного органу права на огляд вантажу та наявності саме у вантажовідправника обовязку по оплаті вартості послуг залізниці, повязаних з маневреною роботою, зберіганням вантажу, тощо.

Представник третьої особи письмово викладеної позиції з приводу заявлених позовних вимог суду не подав.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 29.09.2016, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.09.2015 року у Державне підприємство «Хмельницьке лісомисливське господарство» (Відповідач-1) відправлено зі ст. Дережня Південно-Західної залізниці вагон № 65305286 з вантажем «деревина паливна» по відправці Дережня-Захонь № 412890.

07.10.2015 року вищевказаний вагон з вантажем «деревина паливна» прибув на ст. Батьово та був відчеплений для здійснення переогляду. Згідно з актом загальної форми від 07.10.2015 № 101 та заявки Закарпатської митниці ДФС від 07.10.2015 року № 008, від 08.10.2015 № 008/08, цей вагон подано для здійснення митного огляду на ділянку митного контролю «Термінал Карпати» та надано телеграфне повідомлення від 07.10.2015 № 51 на станцію відправлення для повідомлення вантажовідправника.

На підставі викладеного Закарпатською митницею ДФС, Чопським прикордонним загоном з метою недопущення порушень митного законодавства проведено посилені заходи митного контролю вагону цієї відправки з вантажем «деревина паливна».

Під час проведення зважування вагону № 65305286 з вантажем «деревина паливна» виявлено розбіжність ваги вантажу у порівнянні із тою, що була зазначена у перевізному документі, що підтверджується актом загальної форми від 08.10.2015 № 1072.

Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про залізничний транспорт» від 04.07.1996 № 273/96-ВР передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.

08.10.2015 року Закарпатською митницею ДФС прийнято рішення про випуск цього вагона, у звязку з чим, залізницею складено акт загальної форми на випуск вагону від 08.10.2015 № 21 з нарахуванням належних зборів за затримку згідно з ставками Збірника тарифів № 1 із застосуванням коригувального коефіцієнта. Так, нарахування становлять за актом загальної форми № 21 нараховані збори за затримку вагону на суму 3 069,85 грн., в тому числі 50,65грн. за користування, 212,20грн. за відправлення повідомлення телеграфом на станцію відправлення, 150,60грн. збір за зважування, 899,00грн. збір за подачу та забирання та 1757,40грн. збору за маневрову роботу з вагонами, які повинні бути відшкодовані відповідачами.

Позивач звернувся з вимогами до відповідачів щодо здійснення відшкодування суми 3 069,85 грн. збору за простій, які залишено ними без задоволення. При цьому, позивач зазначає, що згідно вимог ст.ст. 22, 28, 31, 32 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС) , ст.ст. 30, 218, ч. 2 ст. 325, ст. 338 МК України в будь - якому випадку повинні бути відшкодовані витрати, повязані із здійсненням розвантажувальних, навантажувальних, перевантажувальних та інших операцій, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України) умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно- правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно з ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно- правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 920 ЦК України встановлено, що в разі порушення зобов'язань, шо випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, за встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Стаття 4 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, передбачає, що перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення.

При цьому ст. 10 ЦК України, ч. З ст. 1 Митного кодексу України (МК України) передбачено застосування правил відповідного міжнародного договору, якщо в чинному міжнародному договорі України, укладеному у встановленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом цивільного законодавства.

Перевезення вантажів у міжнародному сполученні здійснюється, зокрема, відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - СМГС), яка є чинною для України відповідно до Закону України «Про правонаступництво в Україні» та Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів.

За умовами ст. 15 СМГС, одночасно з пред'явленням вантажу до перевезення вантажовідправник для кожної відправки повинен представити станції відправлення правильно заповнену і підписану накладну.

Згідно зі ст. 3 СМГС, на умовах якого здійснювалося перевезення вантажу, його дія має обов'язкову силу для залізниць, відправників і одержувачів вантажу незалежно від державної приналежності сторін договору перевезення.

Статтею 32 СМГС передбачено, що перевізнику повинні бути відшкодовані всі додаткові витрати, повязані із перевезенням вантажів.

Згідно із ст. 119 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, п.п. 2, 15 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Зазначенаплата стягується також звантажовідправників вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням.

Пункт 16 Правил користування вагонами і контейнерами передбачає випадки, коли вантажовідправник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами. Митні процедури не входять до цього переліку, а тому не є підставою звільнення вантажовідправника від плати за користування вагонами та контейнерами.

Згідно з п. 5.15 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» плата за користування вагонами як належності України, так і належності інших держав не є заходом відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини сторони у зобов'язанні.

Сума 3 069,85 грн. розрахована Залізницею відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (ОСОБА_2 керівництво № 1), затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про залізничний транспорт», ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми.

Згідно положень ч. 2 ст. 218 Митного кодексу України, операції, необхідні для здійснення митного контролю, проводяться за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб. Зазначена норма, як така що регулює здійснення митних формальностей саме на залізничному транспорті, є спеціальною по відношенню до норми ч.5 ст.338 Митного кодексу України, якою визначений загальний (для всіх видів транспорту) порядок здійснення митного контролю та відповідно до якої митний огляд у випадках не виявлення факту незаконного переміщення товарів проводиться за рахунок органу, з ініціативи якого здійснений такий огляд.

Окрім того, главою 32 Митного кодексу України, до якої включено ст. 218, врегульовано митні формальності на залізничному транспорті. Митними формальностями є сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи (п.29 ч.1 ст. 4 Митного кодексу України). Таким чином, дії щодо здійснення Чопською митницею Міндоходів митного огляду після митного оформлення, є митними формальностями, а тому на них розповсюджуються положення ст. 218 Митного кодексу України.

Отже, обов'язок власників товару або уповноважених ними осіб щодо оплати операцій, здійснених під час проведення митного контролю на залізничному транспорті, незалежно від факту виявлення незаконного переміщення товару під час здійснення такого контролю, визначений положеннями чинного законодавства, які мають бути застосовані до спірних правовідносин.

У відповідності до ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому, суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 суми 3 069,85 грн. збору за простій підлягають задоволенню. В задоволенні позовних вимог до відповідача 2 відмовити.

За таких обставин, витрати з оплати судового збору згідно з статтею 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача 1.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Хмельницьке лісомисливське господарство" (31343, Хмельницька обл., Хмельницький район, с. Прибузьке, вул. Олімпійського вогню, 67, код ЄДРЮОФОП 33285303) на користь публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" (79007, м.Львів, вул. Гоголя, 1, код ЄДРЮОФОП 40081195) суму 3 069,85 грн. (ОСОБА_2 тисячі шістдесят девять грн. 85 коп.) витрат та суму 1450,00 грн. (ОСОБА_3 тисяча чотириста пятдесят грн. 00 коп.) витрат на сплату судового збору.

2.1. В задоволенні позовних вимог до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України, м. Ужгород відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 05.10.2016р.

Суддя О.Ф. Ремецькі