Постановление суда № 61865817, 05.10.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/10271/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ (ЗАЯВИ) БЕЗ РУХУ

05.10.2016 року місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган самоорганізації населення будинковий комітет «Тиса Уж» про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із вищезазначеним позовом.

Позовна заява не відповідає вимогам ч. 5 ст. 119 ЦПК України, а саме позивачем не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI визначено правові засади справляння судового збору, платників, обєкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Згідно зі статтею 1 цього Закону, судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим законом і включається до складу судових витрат. За статтею 2 Закону № 3674-VI, платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим законом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати. Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено, що у місячному розмірі з 1 січня 2016 року мінімальна заробітна плата становить - 1378 гривень. Таким чином, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою, судовий збір підлягає сплаті у розмірі - 551,20 грн. (пятсот пятдесят одна гривня двадцять копійок).

Що ж стосується прохання про розстрочення сплати судового збору, то у відповідності до положень ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але враховуючи майновий стан сторони та не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

З позовної заяви та доданого до неї клопотання, неможливо дійти висновку, що позивач знаходиться у важкому матеріальному стані, що унеможливлює сплату нею судового збору. Посилання позивача на те, що її скрутне матеріальне становище підтверджується фактом звернення до Ужгородського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги - не може бути взяте судом до уваги, оскільки, сам по собі, такий факт не підтверджує того, що майновий стан позивача перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Враховуючи наведене, суд вважає, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст. ст. 119, 121 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган самоорганізації населення будинковий комітет «Тиса Уж» про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви у строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Розяснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_3