Постановление суда № 61837136, 06.10.2016, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

справа № 285/2762/16-ц

провадження у справі № 2/0285/1524/16

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06.10.2016 року м. Новоград-Волинський

Суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Літвин О.О., розглянувши матеріали

позовної заяви ОСОБА_1

до ОСОБА_2, ОСОБА_3

ІІІ особа: Новоград-Волинська державна нотаріальна контора

про визнання договору удаваним та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідачів, в якій просила визнати договір дарування квартири від 12.04.2002 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 удаваним, а також визнати за нею право власності на 1/2 частку квартири №11, яка розташована по вул. Леваневського, 23, в м. Новоград-Волинський Житомирської області (далі - Квартира).

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» (далі Закон). Відповідно до ст. 6 Закону у разі, якщо в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Оскільки в даному позові обєднані дві вимоги: немайнового характеру (визнання договору удаваним) та майнового характеру (визнання права власності), судовий збір повинен бути сплачений за кожну вимогу окремо.

Подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, оскільки позивачкою сплачений судовий збір за майнову вимогу в мінімальному розмірі в сумі 551,20 грн.

Як слідує з доданих до позовної заяви документів, предметом спору є нерухоме майно однокімнатна Квартира, розташована в місті Новоград-Волинський, житловою площею 11,6 м2.

Згідно з проведеним дослідженням, визначенням та оглядом ринку нерухомості у місті Новоград-Волинський Житомирської області, а також відповідно до оголошень виставлених на продаж квартир, на момент подачі позову ринкова вартість майна за схожою характеристикою та квадратурою, місцем розташування становить від 10 000 грн. за 1 м2.

Відповідно до вимог п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України та розяснень, що містяться в постанові Пленуму ВСУ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням дійсної вартості спірного майна. При цьому вартість майна це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості на момент предявлення позову, і суд не повинен визначати його вартість за відповідними вимогами, оскільки за змістом ст. 80, п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України такий обовязок покладається на позивача.

Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.

Оцінка правильності визначення ціни позову здійснюється судом при вирішенні питання про відкриття провадження у справі.

Згідно пп. 2 п. 1 ч. 1 та пп. 2 п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01.09.2015 року, встановлено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, а не майнового характеру ставка складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати. Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної плати в сумі 1 378 грн.

З огляду на наведене та враховуючи те, що позивачкою не додано до матеріалів позовної заяви повну характеристику, квадратуру та всі параметри спірного обєкту нерухомості, у відповідності до ч. 2 ст. 80 ЦПК України, вважаю за необхідне визначити позивачці розмір судового збору за позовну вимогу майнового характеру в сумі 2 000 грн., недоплачена сума судового збору в такому разі становитиме 1448,8 грн. (з урахуванням вже сплаченої суми судового збору 551,20 грн.).

Сплата судового збору згідно закону здійснюється через банківські установи чи поштові відділення зв'язку за рахунок платника.

Недоплата судового збору є недоліком позовної заяви, а тому до неї повинні застосовуватися вимоги, передбачені ст. 121 ЦПК.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для можливості усунення її недоліків.

Керуючись статтями 80, 119-121, 209 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір»

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору удаваним та визнання права власності, залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк терміном пять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених недоліків (доплати судового збору в сумі 1448,8 грн.) та розяснити, що у випадку невиконання вимог ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута.

Розяснити ОСОБА_1, що оригінал квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору, має бути поданий безпосередньо до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області.

Ухвала щодо визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня отримання її копії.

Суддя О.О.Літвин