Постановление суда № 61833992, 18.08.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 серпня 2016 року № 810/2584/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши клопотання головного управління Держпраці у Київській області про звільнення від сплати судового збору в адміністративній справі за позовом головного управління Держпраці у Київській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Інструментальний завод» про застосування заходів реагування,

в с т а н о в и в:

ГУ Держпраці у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ТОВ «Інструментальний завод» про застосування заходів реагування шляхом заборони експлуатації ТП-10/0,4 кВ № 26; заточувальних верстатів 3 одиниці та кранів керованих з підлоги 4 одиниці, а саме: зав. № 317454, зав. № 494809, зав. № 89667, інв. № К336.

У п. 4 прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. Обґрунтовуючи підстави неможливості сплати судового збору заявник посилається на майновий стан, однак документально підтверджуючих доказів суду не надано.

Відповідно до ст. 88 КАСУ суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» також передбачена можливість звільнення від сплати судового збору, враховуючи майновий стан сторони.

Заявник зазначив про неможливість сплати судового збору за подану заяву, посилаючись на його майновий стан, однак доказів відсутності коштів на рахунках суду не надав. Більш того, наведена норма, що дає право зменшити, відстрочити або звільнити від сплати судового збору, враховуючи майновий стан, насамперед стосується сторін соціально вразливої верстви населення з метою вільного їх доступу до правосуддя.

Законом України від 22.05.2015 № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», викладено у новій редакції ст. 5 Закону України «Про судовій збір», яка не передбачає пільг щодо сплати судового збору, зокрема, Державній службі України з питань праці та її територіальних управлінь.

Тобто, обов’язок сплати судового збору, зокрема, Державній службі України з питань праці та її територіальних управлінь, з 01.09.2015 є прямою вимогою нової редакції Закону України «Про судовій збір».

Надання у такому випадку Державній службі України з питань праці та її територіальним управлінням пільг щодо звільнення від його сплати суперечить меті та завданням Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору».

У ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку з цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати. Натомість заявник жодних обґрунтувань щодо неможливості сплати судового збору суду не представив та відповідними письмовими доказами не підтвердив, окрім того, що ГУ Держпраці у Київській області є неприбутковою організацією, що в свою чергу є непереконливою підставою для звільнення від сплати судового збору, враховуючи, що ГУ Держпраці у Київській області є державною установою та, відповідно, фінансується з Державного бюджету України.

Отже, повне звільнення від оплати усіх судових витрат застосовується судом до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє взагалі робити будь-які судові витрати, інакше вони будуть неспроможні забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби (житло, харчування тощо).

Крім того, як зазначено в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23.01.2015 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір», як зазначає у своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20.01.2014 № 36722122, від 15.04.2014 № 38331796, від 29.07.2014 № 39942890).

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб’єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ГУ Держпраці у Київській області про звільнення від сплати судового збору. Окрім того, жодними засобами доказування (документально підтверджуючі докази) наявності чи відсутності коштів на рахунках заявника останнім суду не підтверджено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 165 КАСУ, суд

у х в а л и в:

у задоволенні клопотання головного управління Держпраці у Київській області про звільнення від сплати судового збору, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня її проголошення, а в разі постановлення ухвали у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, - протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.