№ 61812411, 26.09.2016, Вінницький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

26 вересня 2016 р. Справа № 802/1250/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Крапівницької Н.Л.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом:

Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області

до: товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Геконт"

про: стягнення коштів за податковим боргом, -

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Геконт" про стягнення податкового боргу.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Однак, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за відсутності представника податкового органу. При цьому в заяві представник Вінницької ОДПІ зазначила, що повністю підтримує позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з'явився, уповноваженого представника не направив про причини неявки, суд не повідомив, адже на адресу суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи вказане, суд вважає, що вжив всіх заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового розгляду справи.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями ч.4 ст.122 та ч.6 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе провести розгляд справи в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим, фіксування судового засідання, на підставі ст. 41 КАС України, за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідач перебуває на обліку у Вінницькій ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області від 13.10.1994 року по теперішній час. За відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 3060 грн.

Визначаючись щодо заявлених вимог, суд виходить із наступного.

Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (далі ПК України) передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 цього ж Кодексу податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Борг з податку на додану вартість виник у звязку з несплатою самостійно задекларованого зобовязання з згідно поданих документів з податку на додану вартість.

З огляду на вказане суд зазначає, що в силу положень п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, пунктом 59.5 цієї ж статті передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідачеві направлялась податкова вимога форми Ю від 06.08.2015 року №1200-23. Однак, вказана вимога залишилась не виконаною. Згідно з наданими до позову доказами вказана вимога відповідачу направлялась рекомендованим повідомлення, однак останнє повернулось з відміткою за закінченням терміну зберігання (а.с. 15).

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Приписами п. 95.4 ст. 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

За сукупністю наведених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, відповідачем не спростовані, а відтак, підлягають задоволенню.

Частиною 4 ст. 94 КАС України передбачено, що у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Геконт" ( вул. Ватутіна, 25, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 20113410 ) кошти у рахунок погашення податкового боргу на суму 3060 грн. (три тисячі шістдесят гривень) до державного бюджету.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя підписОСОБА_1

Копія вірна Суддя

Секретар