Постановление суда № 61807837, 23.09.2016, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/2879/16-ц

Провадження № 2-сз/461/28/16

УХВАЛА

23.09.2016 р. суддя Галицького районного суду м. Львова Радченко В.Є., розглянувши заяву представника Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про повернення зайво сплаченого судового збору,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулася до суду із заявою про повернення суми сплаченого судового збору. Свої вимоги мотивує тим, що 27.08.2015 року ЛМКП «Львівтеплоенерго» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 При поданні даної заяви ними був сплачений судовий збір у сумі 121,80 грн. Після винесення судового наказу, такий був скасований ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 08.10.2015 року.

Після цього позивач звернувся до суду щодо стягнення з боржників зазначеної вище заборгованості в позовному порядку, при цьому сплатив судовий збір у сумі 1378,00 грн. Однак, оскільки після скасування судового наказу сплаті підлягав судовий збір у меншому розмірі, просить суд повернути суму 121,80 грн.

Судом встановлено, що 27.08.2015 року ЛМКП «Львівтеплоенерго» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 При поданні даної заяви ними був сплачений судовий збір у сумі 121,80 грн. Після винесення 07.09.2015 року судового наказу, такий був скасований ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 08.10.2015 року.

При поданні позову 16.03.2016 року ЛМКП «Львівтеплоенерго» сплатило судовий збір у сумі 1378,00 грн. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 16.09.2016 року позов задоволений; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення в розмірі 12926,26 грн., інфляційні втрати в розмірі 1340,32 грн., 3% річних в розмірі 185,31 грн., судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням);

5) закриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У разі відмови в прийнятті заяви про видачу судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву (ч. 2 ст. 99 ЦПК України).

Відтак, у зв'язку зі скасуванням судового наказу сума судового збору, що підлягала сплаті при поданні позову до ОСОБА_1, мала бути зменшена на суму сплаченого раніше збору, тобто на 121,80 грн.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги заявника про повернення йому суми сплаченого судового збору у розмірі 121,80 ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 3,10,11,210 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву представника Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про повернення зайво сплаченого судового збору задовольнити.

Зобовязати управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова повернути Львівському міському комунальному підприємству «Львівтеплоенерго» частину сплаченого судового у розмірі 121 (сто двадцять одну) грн. 80 коп., яка була внесена на рахунок 16.03.2016 року згідно з платіжним дорученням № 3503.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Є. Радченко