Решение № 6175862, 28.11.2007, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 2-392/2007року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2007 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі головуючого - судді: Барашкова В.В.

за участю секретаря: Шевчук І. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ЗАТ «Прикарпаттянафтопродукт» про стягнення неустойки та відшкодування моральної шкоди, суд -

встановив:

ОСОБА_2 звернувся з позовом до суду до ЗАТ «Прикарпаттянафтопродукт» про стягнення неустойки та відшкодування моральної шкоди.

Під час провадження по справі позивач неодноразово збільшував та уточнював вимоги пред'явлені відповідачу.

В судовому засіданні позивач та його представник вимоги підтримали , пояснивши суду, що 20.09.2004 року між ОСОБА_2 та ЗАТ «Прикарпаттянафтопродукт» було укладено договір №14 про пайову участь в будівництві багатоквартирного житлового будинку, згідно до якого позивач виконав взяті на себе зобов'язання та сплатив кошти в строки та в розмірах передбачених договором, а відповідач в порушення плі. 1.1.1.4. даного договору не ввів житловий будинок в експлуатацію до 01.07.2005 року. Пунктом п.5.4. зазначеного договору передбачена неустойка в розмірі 0, 05 відсотка від внесеної позивачем суми за кожен день прострочення відповідачем передачі квартири ОСОБА_2 Просили стягнути з відповідача на користь позивача 38421, 88 грн. неустойки за невиконання зобов'язання та 5000, 00 грн. заподіяної моральної шкоди, внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за договором.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позову та пояснив суду, що у відповідності до ЦК України, пеня передбачена тільки за невиконання грошового зобов'язання , відповідно невиконання відповідачем зобовязанння по передачі квартири позивачу не може розглядатись як порушення зобов'язання на яке розповсюджується дія приписів ст. ст. 549-552 ЦК України, та немає підстав для відшкодування моральної шкоди

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до змісту ст. ст. 10, 11, 58-60 ЦПК України суд слухає цивільні справи на засадах змагальності сторін, в межах заявлених вимог і на підставі доказів наданих сторонами та їх представниками, докази повинні подаватись належні, тобто містити інформацію щодо предмета доказування, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказуванню підлягають

обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, доказування не можу ґрунтуватися на припущеннях.

Суд встановив, що 20.09.2004 року між ОСОБА_2 та З AT «Прикарпаттянафтопродукт» було укладено договір №14 (а.с. 6) про пайову участь в будівництві багатоквартирного житлового будинку, згідно до якого позивач зобов'язувався сплатити 22266 доларів СІЛА як пайовий внесок в будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Г.Мазепи , 40-а в м. Івано-Франківську, а відповідач , в свою чергу зобов'язувався до 01.07.2005 року закінчити будівництво та передати у власність ОСОБА_2 квартиру №2 , загальною площею 61, 85 кв.м. Позивач виконав взяті на себе зобов'язання та сплатив 20.09.2004 року відповідачу кошти на загальну суму 116607, 60 грн., що підтверджується копією квитанції №79 від 20.09.2004 року (а.с. 8) та незаперечувалось представником відповідача. Натомість, в порушення п.п. 1.1., 4.1. договору, ЗАТ «Прикарпаттянафтопродукт» не ввів в експлуатацію житловий будинок, не передав у власність позивача житлову квартиру. На час розгляду цивільної справи відповідачем не введено в експлуатацію житловий будинок № 40-а по вул. Г.Мазепи в м. Івано-Франківську.

Згідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Диспозицією ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема : сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтями 549, 551 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 5.4. договору №14 від 20.09.2004 року, передбачено, що у випадку несвоєчасної передачі Виконавцем (ЗАТ «Прикарпаттянафтопродукт») квартири пайовику (ОСОБА_2А.) , відповідно до п.4.1.в, виконавець сплачує пеню в розмірі 0, 05 відсотка від суми внесеної пайовиком за кожен день прострочення.

Доказів того, що прострочення виконання зобов'язання виникло як наслідок виникнення форс-мажорних чи появи додаткових робіт, що дає право відповідачу змінити терміни, передбачені п. 4.1. договору, ЗАТ «Прикарпаттянафтопродукт» суду не надало.

Таким чином, у відповідача, що прострочив виконання зобов'язання за договором виникло зобов'язання по сплаті на користь ОСОБА_2 неустойки в межах спеціального строку давності і в розмірі, який склався тільки на момент подання позовної заяви до суду . Станом на 30.06.2006 року сума неустойки, що підлягає до стягнення з відповідача становить 21280, 88 грн.

Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача стосовно недійсності п.5.4. договору, оскільки даний пункт є наслідком вільного волевиявлення сторін спрямованого на встановлення цивільних прав і обов'язків та не суперечить загальним засадам і принципам ЦК України.

Відмовляючи в задоволенні вимоги про відшкодування моральної шкоди суд виходив з наступного.

2

Як передбачено ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Під час провадження по справі позивачем не надано суду належних доказів існування причинного зв'язку між невиконанням відповідачем зобов'язання та настанням моральних страждань , що виникли у позивача, порушенням його нормальних життєвих зв'язків тощо. Окрім цього, договір №14 від 20.09.2004 року не містив умови про відшкодування моральної шкоди відповідачем в разі порушення ним умов договору. Помилковим є посилання ОСОБА_2 на норми законодавства про захист прав споживачів, оскільки дані спірні правовідносини регулюються іншими приписами цивільного законодавства України.

Згідно до ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення , суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи те, що під час провадження по справі позивач збільшував розміри позовних вимог, при цьому не доплатив судовий збір та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу до стягнення з ОСОБА_2 підлягає 171, 49 та 22, 50 грн. відповідно.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 6, 526, 549, 551, 611, 627, 1167 ЦК України, ст. ст. 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ЗАТ «Прикарпаттянафтопродукт» про стягнення неустойки та відшкодування моральної шкоди - задоволити частково.

Стягнути з ЗАТ «Прикарпаттянафтопродукт» (вул. Чорновола, 157, м. Івано-Франківськ, 76005, код 32360218, іпн. 323602109153) на користь ОСОБА_2 21280, 88 грн. неустойки за невиконання умов договору.

Стягнути з ЗАТ «Прикарпаттянафтопродукт» (вул. Чорновола, 157, м. Івано-Франківськ, 76005, код 32360218, іпн. 323602109153) на користь ОСОБА_2 212, 80 грн. судового збору та 07, 50 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України недоплачених: 171, 49 грн. судового збору та 22, 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.