Постановление суда № 61700082, 30.09.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

30 вересня 2016 рокум. Ужгород№ 807/1394/16 Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Шешеня О.М., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом Заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону в інтересах держави в особі Військової частини польова пошта В 4673 (А1556) до ОСОБА_1 про стягнення грошового забезпечення, -

В С Т А Н О В И В:

Заступник військового прокурора Ужгородського гарнізону в інтересах держави в особі Військової частини польова пошта В 4673 (А1556) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення грошового забезпечення у розмірі 9102,48 грн.

Однак, подана позовна заява не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України виходячи з наступного.

Згідно до ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору.

В позовній заяві позивач просить відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення по суті спору. Дане клопотання позивач обґрунтовує тим, що згідно Довідки від 26.08.2016 року вбачається, що у прокуратури відсутні асигнування на сплату судового збору.

Однак, розглянувши дане клопотання про відстрочення позивачеві сплати судового збору, суд приходить до висновку, що таке є необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI врегульовано правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Частиною 1 статті 4 вказаного Закону передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до пп. 7 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (зі змінами і доповненнями внесеними 16.07.2015 року) ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду адміністративного позову, а саме: 1)майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати; 2) немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір мінімальної заробітної плати, фізичною особою - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Відтак, розмір необхідної до сплати позивачем суб'єктом владних повноважень судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру повинен складати - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, а саме: 1378,00 грн.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем доказ сплати судового збору до суду не наданий.

Позивач до осіб, яким надані пільги щодо сплати судового збору, які визначені ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI, не відноситься.

У відповідності до ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Майновий стан сторони є оціночним поняттям та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 року № 2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" постановлено рекомендувати суддям адміністративних судів Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії. Так, Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 05.02.2016 року № 2 зазначає, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору. Водночас відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору. Також, Пленуму Вищого адміністративного суду України в Постанові від 05.02.2016 року № 2 вказує, що як зазначено у Довідці про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами Закону України "Про судовий збір" від 23 січня 2015 року, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати. Таку ж позицію підтримав Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 25 вересня 2015 року.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у своїй Постанові від 25.09.2015 року зазначила, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення сплати судового збору, що узгоджується із позиціями Пленуму Вищого адміністративного суду України та Верховного суду України.

Разом з тим, рівність усіх учасників судового процесу перед законом передбачає єдиний правовий режим судочинства, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та обов'язків, тобто є конкретизацією загального принципу рівності всіх перед законом і судом стосовно сфери здійснення судової влади і судочинства.

Відтак, суд приходить висновку про відсутність підстав передбачених ст. 88 КАС України для відстрочення сплати судового збору до прийняття судом рішення по суті. А тому, в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття судом рішення по суті слід відмовити.

Таким чином, позивачеві слід подати до суду доказ про сплату судового збору в розмірі - 1378,00 грн.

Реквізити для сплати судового збору в Закарпатському окружному адміністративному суді (за подання до адміністративного суду адміністративного позову) є наступними: призначення платежу: *;101;____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом___(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа); Отримувач коштів УК у м. Ужгороді, 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610; Банк отримувача ГУ ДКСУ у Закарпатській області; Код банку отримувача (МФО) 812016; Рахунок отримувача: 31210206784002; Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Відповідно до статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі наведеного та керуючись статтями ст.ст. 9 ч. 7, 106, 108, 165, 183-3 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону в інтересах держави в особі Військової частини польова пошта В 4673 (А1556) до ОСОБА_1 про стягнення грошового забезпечення у розмірі 9102,48 грн. - залишити без руху.

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, вказаних в описовій частині даної ухвали, до 10 жовтня 2016 року.

3. Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.

4. Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з ч.3 ст. 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили у порядку та строки, визначені ст. 254 КАС України.

Суддя О.М. Шешеня