Постановление суда № 61650467, 29.09.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5503/16 Справа № 199/6670/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Каратаєва Л.О.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю секретаря - Григорєвої В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційні скарги ОСОБА_4 та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» ОСОБА_5 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2016 року позов ПАТ «КБ «Надра» задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 760240/ФЛ у сумі 97 436,21 доларів США та 844 442,06 грн., що складаються з наступного: 50 809,61 доларів США заборгованість за кредитом; 46 626,60 доларів США заборгованість по процентам; 844442,06 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості. В частині стягнення суми штрафу відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_6, з кожного окремо, на користь держави судовий збір у розмірі 1 827 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, відповідач ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» ОСОБА_5, посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні з відповідачів на користь банку штрафу, також звернулася із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги відхилити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.01.2008 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_4 укладено договір «Автопакет» № 760240/ФЛ, відповідно до якого позичальнику банком надано кредит в розмірі 59 000 доларів США звиплатою процентної ставки 13,35% на рік строком до 18.01.2015 року.

Відповідно до умов кредитного договору, відповідач повертає кредит та сплачує відсотки згідно графіку повернення кредиту та сплати відсотків.

В якості забезпечення зобовязань, передбачених кредитним договором, між банком та ОСОБА_6 укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель зобовязався перед Банком відповідати за виконання позичальником взятих на себе зобовязань, що випливають з кредитного договору.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 05.02.2015 року № 83 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційнийбанк «Надра» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.02.2015 року № 26 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Надра», згідно з яким з 06.02.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації У ПАТ «КБ «Надра».

Звертаючись до суду з позовом, ПАТ «КБ «Надра» посилався на те, що станом на 07.08.2015 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 97 436,21 доларів США та 971 198,23 грн., яка складається із заборгованості за сумою кредиту 50 809,61 доларів США; заборгованості по процентам 46 626,60 доларів США; пені за несвоєчасне погашення заборгованості 844 442,06 грн.; штрафу 126 756,17 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги Банку, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог про стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованості за сумою кредиту, заборгованості по процентам і пені та відсутності правових підстав для стягнення суми штрафу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 30.01.2008 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_4 було укладено договір «Автопакет» № 760240/ФЛ, відповідно до якого позичальнику надано кредит в розмірі 59000 доларів США.

Факт отримання відповідачкою ОСОБА_4 кредитних коштів у сумі 59000 доларів США підтверджується меморіальними валютними ордерами та квитанціями, які містять підпис позичальника (а.с.61-67).

Крім того, відповідачкою ОСОБА_4 протягом певного часу здійснювалося погашення кредиту, що також підтверджує наявність правовідносин з приводу отримання кредитних коштів останньою.

У звязку з чим, доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_4 про ненадання Банком доказів отримання нею кредитних коштів не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на невідповідність реєстраційних документів транспортного засобу висновкам суду не спростовує та не знімає з відповідачів обовязку по своєчасному поверненню кредитних коштів.

Відповідно до ст..549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.. 549 ЦК України).

За положеннями ст.. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст.. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України у справі № 6-2003цс15 від 21.10.2015 року, який в силу ст.360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції.

Враховуючи те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо того, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності та їх одночасне застосування за одне й те саме порушення тягне за собою подвійну відповідальність, на підставі чого правильно відмовив у задоволенні цих позовних вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» ОСОБА_5 та скасування законного та обґрунтованого рішення суду.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, тому апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а рішення суду повинно бути залишено без змін на підставі ст.308 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_4 та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: