Постановление суда № 61615522, 23.09.2016, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/1583/15-ц

н\п 2/490/838/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2016 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого -судді Подзігун Г. В.

при секретарі - Константиновському О. Г.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідачів - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві заяву представника відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_2 про відвід судді Подзігун Г. В. від розгляду цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_6 "ПриватБанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виселення без надання іншого жилого приміщення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5, в якому, з урахуванням уточнень, просив виселити їх з предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Ухвалою суду від 29 серпня 2016 року провадження у справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_8 про виселення без надання іншого житлового приміщення було закрито на підставі п. 6 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

До суду від представника відповідачів надійшла заява про відвід судді Подзігун Г.В. від розгляду даної цивільної справи.

В обґрунтування своїх вимог представник посилався на те, що в силу ч. 4 ст. 20 ЦПК України суддя не може брати участь у розгляді справи, оскільки має упереджене ставлення та зацікавленість у вирішенні відповідної справи у найкоротший строк.

Про це, на його думку, свідчить той факт, що суд у березні 2016 року за власною ініціативою поновив провадження у справі № 490/1583/15-ц, в той час коли відповідне рішення суду не набрало законної сили.

Крім того, на його думку, суддя зобовязана зупинити провадження у справі до розгляду справи № 490/12341/13-ц судом касаційної інстанції, однак суддею у цьому було відмовлено.

Представник позивача у судовому засіданні вважав таку заяву безпідставною.

Вивчивши доводи заяви, вислухавши думку інших учасників процесу, суд приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 20 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

Представник відповідачів як на підставу сумнівів в обєктивності та неупередженості судді посилається на те, що суддею не було винесено ухвалу про зупинення провадження у справі, а також безпідставно винесено ухвалу про відновлення провадження у справі.

В той же час, на думку суду, вказана обставина сама по собі є фактичною незгодою представника відповідачів із ухваленими судом судовими рішеннями, що не може свідчити про необєктивність та упередженість судді.

Інших обставин, які б свідчили про упередженість судді та викликали сумнів в об"єктивності представником відповідачів не надано.

За такого, у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 208-210 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви - відмовити.

В силу ст. 293 ЦПК України ухвала не підлягає оскраженню окремо від рішення суду.

СУДДЯ Г. В. ПОДЗІГУН