Постановление суда № 61546642, 21.09.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 235/9477/15-ц Номер провадження 22-ц/775/1295/2016

Єдиний унікальний номер 235/9477/15-ц Головуючий у 1 інстанції Клікунова А.С.

Номер провадження 22-ц/775/1295/2016 Доповідач Корчиста О.І.

Категорія 23

У Х В А Л А

Іменем України

21 вересня 2016 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Корчистої О.І.

суддів: Дундар І.О., Будулуци М.С.

за участю секретаря Чуряєва В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті апеляційні скарги ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Сіті 2012» на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 травня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Сіті 2012», третя особа: ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння,

встановив:

У листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Сіті 2012» (далі за текстом ТОВ «Медіа Сіті 2012), посилаючись на те, що йому та третій особі по справі ОСОБА_5 на праві власності по ? частині належить нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яким без правових підстав користуються відповідачі. Посилаючись на те. що такими діями відповідачів порушуються його права як власника зазначеного майна, уточнивши позовні вимоги, просив зобов'язати відповідачів звільнити зазначене нежитлове приміщення та передати його у належному санітарно-технічному стані.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 травня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково: зобов'язано відповідачів ОСОБА_1 та ТОВ «Медіа Сіті 2012» звільнити приміщення за адресою: АДРЕСА_1, належне позивачу ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності та передати приміщення в належному санітарно-технічному стані. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що при вирішенні спору по суті суд першої інстанції не врахував, що у відношенні позивача по справі та третьої особи порушено кримінальну справу та на спірне приміщення накладено арешт; суд першої інстанції не залучив до участі у справі КС «Добробут»; безпідставно відмовив у задоволенні клопотань про витребування доказів та виклик свідків; не врахував, що третя особа по справі ОСОБА_3 не заперечувала проти припинення сплати КС «Добробут» орендної плати, а також, суд безпідставно зобов'язав відповідачів звільнити все приміщення, адже ? частина позивачу не належить на праві власності, а інший співвласник ОСОБА_3 таких позовних вимог не заявляла.

В апеляційній скарзі ТОВ «Медіа Сіті 2012», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що при вирішенні спору по суті суд першої інстанції не врахував, що відповідачі використовують спірне приміщення на підставі укладених між ними та КС «Добробут» договорів оренди від 03 березня 2015 року; крім цього, відповідачів не було повідомлено про уточнення позивачем своїх вимог. Також, в апеляційній скарзі ТОВ «Медіа Сіті 2012» наводить доводи, які аналогічні доводам апеляційної скарги ОСОБА_1.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та представник ТОВ «Медіа Сіті 2012», не з'явились, повідомлялись належним чином про час та місце розгляду справи. ОСОБА_1 подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з проходженням лікування у санаторії м. Новомосковськ, Дніпропетровської області.

В судове засідання апеляційного суду позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_6, який діє на підставі довіреності, не з'явились. Від представника надійшла заява з проханням розглянути справу без його участі, апеляційні скарги відхилити, рішення суду залишити без змін.

Апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність сторін, оскільки відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Наведені ОСОБА_1 у клопотанні підстави для відкладення розгляду не підтверджені останнім документально, а тому не можуть бути прийнятими до уваги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_1 та ТОВ «Медіа Сіті 2012» не підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п.2 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст.8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставинах, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень,підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 на праві власності належить ? частина нежитлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 13 грудня 2007 року нотаріусом Донецького міського нотаріального округу, що підтверджено копією договору, копією витягу з Державного реєстру правочинів № 5134512. Співвласником іншої ? частки нерухомого майна є ОСОБА_3 на підставі того ж правочину (а.с. 7, 8)

Також, судом першої інстанції встановлено, що рішення про реєстрацію права приватної спільної часткової власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прийнято 14 грудня 2007 року, що підтверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 17057664, сформований Красноармійським бюро технічної інвентаризації. (а.с. 9)

Крім цього, судом першої інстанції встановлено, що спірне приміщення АДРЕСА_1, використовується ОСОБА_1 для здійснення діяльності кредитної спілки «Добробут» та ТОВ «Медіа Сіті 2012» для здійснення підприємницької діяльності.

Також, судом першої інстанції встановлено, що договірні правовідносини між власниками спірного приміщення та КС «Добробут», а також і з відповідачами по справі відсутні.

25 серпня 2015 року ОСОБА_6 від імені та в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на адресу ОСОБА_1, ТОВ «Медіа Сіті 2012» надіслано письмову претензію про звільнення незаконно зайнятого ними офісного приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12).

Крім цього, судом першої інстанції встановлено, що в рамках кримінального провадження на майно належне ОСОБА_2, ОСОБА_3, зокрема й на спірне приміщення за адресою: АДРЕСА_1, накладено арешт. Судовий розгляд кримінальної справи не закінчено, в зв'язку з тим, що роботу Калінінського районного суду м. Донецька припинено у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя із-за бойових дій, що відбуваються в районі розташування суду. Розпорядженням Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 квітня 2014 року № 27/0/38-14 розгляд справ, підсудних Калінінському районному суду м. Донецька, здійснюється Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області. Згідно листа Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області № 13066 від 24.11.2015 року кримінальна справа відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3 на розгляд не надходила (а.с. 87).

Крім цього, судом першої інстанції встановлено, що КС «Добробут» здійснювалася діяльність за адресою спірного приміщення за спільно погодженим ОСОБА_2, ОСОБА_3 дозволом, при цьому, будь які угоди з цього приводу не укладались.

Крім цього, судом першої інстанції встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Кредитна спілка «Добробут» перебуває в стані припинення на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року. (а.с. 60, 89)

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції керувався ст. 316, 317, 319, 387 та 391 ЦК України, Постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» та виходив з того, що право власності ОСОБА_2 на спірне нежитлове приміщення порушується діями відповідачів, які без достатніх правових підстав використовують зазначене нежитлове приміщення.

Такі висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи за наступних підстав.

Статтею 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.97 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).

Згідно ст. 319-321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Дослідженими матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 є власником ? частини нежитлового приміщення - квартири АДРЕСА_1.

Встановлено та не заперечувалось сторонами, що вказане нежитлове приміщення використовують відповідачі по справі ОСОБА_1 та ТОВ «Медіа Сіті 2012». Договір оренди між власником та відповідачами не укладався, орендна плата не сплачується.

Таким чином, позивач не має можливості використовувати на власний розсуд частину нежитлового приміщення, яка належить йому на праві приватної власності.

Доводи апеляційних скарг про укладення договору оренди спірного нежитлового приміщення між КС «Добробут» та відповідачами не спростовують висновків суду першої інстанції, адже в матеріалах справи відсутні відомості про наявність у КС «Добробут» права укладати договір оренди від імені власника.

Крім цього, не заслуговують на увагу і доводи апеляційних скарг про наявність кримінального провадження у відношенні позивача ОСОБА_2 та третьої особи ОСОБА_3, в межах якого було накладено арешт, в тому числі, і на спірне нежитлове приміщення, оскільки це не позбавляє позивача права користування зазначеним майном.

Інші, приведені в апеляційних скаргах доводи є непереконливими, висновки суду не спростовують, зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів в їх сукупності, керуючись законом. Доводи апеляційних скарг були предметом дослідження у суді, на правильність висновків суду вони не впливають, тому апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги слід відхилити як безпідставні, рішення суду як таке, що відповідає вимогам закону, залишити без змін.

Керуючись ст. 307, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційні скарги ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Сіті 2012» відхилити.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на неї може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді