№ 61522830, 20.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1834/16 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Желтобрюх І.Л., Шостака О.О.

при секретарі Кривді В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у відповідності до положень ст. 41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Тетерівське лісове господарство" до Державної фінансової інспекції в Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги,-

В С Т А Н О В ИВ :

Позивач, Державного підприємства "Тетерівське лісове господарство", звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Київській області про визнання протиправним та скасування абзацу 4 вимоги щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства від 27.04.2016 року №10-03-14-14/2924.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, чим порушено норми матеріального та процесуального права та, як наслідок, винесено незаконне рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 28.12.2015 по 23.03.2016 роки посадовими особами Державної фінансової інспекції в Київській області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Тетерівське лісове господарство" за період з 01.09.2009 по 31.12.2015 роки.

За результатами проведеної ревізії відповідачем був складений Акт від 30.03.2016 року №03-10/06, згідно з яким зроблено висновок про ряд порушень, зокрема, встановлено реалізацію лісопродукції за заниженими цінами та за цінами нижчими від тих, які склалися на останньому аукціоні, на загальну суму 76058,42 грн.

На підставі Акту ревізії, відповідачем прийнято вимогу від 27.04.2016 року №10-03-14-14/2924 "Вимоги щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства", де з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 8, п. 7 ст. 10, ч. 2 ст. 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", п.п.15 п. 6 Положення про державні фінансові інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 06.08.2014 №310, пункти 46, 49-50, 52 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550, вимагає від позивача усунути виявлені порушення законодавства в установленому законодавством порядку. В абзаці 4 вказаної вимоги зазначено, що в порушення вимог ст. 180 Господарського кодексу України, п.п.1.1, 1.5, п.4 Положення "Про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини", затвердженого наказом Держкомлісгоспу від 19.02.2007 №42 "Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини", ДП "Тетерівський лісгосп" протягом періоду з 01.01.2013 по 31.12.2015 реалізовано лісопродукції за заниженими цінами та за цінами нижчими від тих, які склалися на останньому аукціоні, на загальну суму 76058,42 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваного абзацу вимоги, як такого, що сформований на підставі хибних висновків щодо недотримання позивачем вимог законодавтсва при визначені потреби в бюджетних коштах.

Вирішуючи спір, колегія суддів виходить з такого.

Згідно із Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011, Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, та який входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (пункт 1 цього Положення).

Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» № 2939-ХІІ, згідно з якими органу державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

Між тим у справі, яка розглядається, позивач заявив позов про скасування вимоги, яка вказує на виявлені збитки та їхній розмір.

Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною, тому підстави для задоволення позову про визнання протиправною і скасування вимоги відсутні.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 15 квітня та 7 жовтня 2014 року (№№ 21-40а14, 21-368а14, відповідно).

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно з ч. 1 ст. 202 КАС підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду - скасувати.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 202, 205, 207, 211, 212 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Київській області - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року - скасувати та прийняти нову, якою у задоволені позовних вимог Державного підприємства "Тетерівське лісове господарство"- відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий Я.С. Мамчур

Судді І.Л. Желтобрюх

О.О. Шостак

Повний текст складено 23.09.2016 р.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Желтобрюх І.Л.

Шостак О.О.