Постановление суда № 61415652, 19.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа №751/7551/16-а

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

19 вересня 2016 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Глущенко Я.Б., перевіривши апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

У с т а н о в и в :

Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 серпня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу.

Перевіривши скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, положеннями частини шостої цієї процесуальної норми передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 3 цього Закону судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення.

Згідно підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір на рівні 110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону за подання до адміністративного суду фізичною особою позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Частиною першою статті 4 Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Оскільки даний позов було подано у 2016 році, а станом на 01 січня цього року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становила 1378,00 грн, за подання апеляційної скарги на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 серпня 2016 року підлягає сплаті судовий збір у розмірі 110% від 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 606,32 грн.

Проте, апелянтом не надано доказів сплати судового збору в указаному розмірі.

Натомість, скаржник просить відстрочити йому сплату такого, посилаючись на те, що не має можливості сплатити судові витрати через недостатність коштів, призначених на відповідну мету.

Відповідно до статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відтак, умовою відстрочення сплати судового збору є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити.

Скрутне матеріальне положення має бути належним чином доведене суду.

Надані апелянтом пояснення не являються підставою для відстрочення сплати судового збору, адже несплата обов'язкового платежу суб'єктом владних повноважень не може виправдовуватись відсутністю відповідних бюджетних асигнувань та призначень. До того ж, відсутність у апелянта будь-яких коштів, що могли бути витрачені на сплату судових витрат, документально не підтверджена. Надана заявником копія виписки по рахунку не являється належним доказом відсутності у нього коштів, адже не підтверджує відсутності будь-яких інших джерел (рахунків), з яких здійснюється сплата судових витрат.

Відтак, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

За таких обставин, апеляційна скарга не відповідає вимогам частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з приписами частини третьої статті 189 цього Кодексу до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху.

Керуючись ст.ст. 108, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України,

У х в а л и в :

Клопотання Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 серпня 2016 року залишити без задоволення, а скаргу - без руху.

Зобов'язати апелянта в строк до 07 жовтня 2016 року усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання суду оригінала документа про сплату судового збору у розмірі, визначеному відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», за наступними реквізитами:

р/р 31211206781007, отримувач УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва, банк отримувача ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030101, символ звітності 206.

У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя Глущенко Я.Б.