Решение № 61414621, 15.09.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2016Справа №910/15539/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участі секретаря судового засідання Коновалова С.О., розглянувши матеріали справи за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра - Україна" (далі - Компанія) до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі - Товариство) про стягнення 11 740,00 грн.,

за участі представників:

позивача: Бабак Б.С. за довіреністю від 18 грудня 2015 року № б/н,

відповідача: не з'явилися,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2016 року Компанія звернулась до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення з Товариства заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, у розмірі 11 740,00 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25 серпня 2016 року порушено провадження у справі № 910/15539/16 та її розгляд призначено судом на 15 вересня 2016 року.

5 вересня 2016 року до суду надійшов лист з Моторного (транспортного) страхового бюро України із запитуваною інформацією з єдиної централізованої бази даних щодо полісу АІ/7086475.

14 вересня 2016 року позивачем через канцелярію Господарського суду міста Києва подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просив стягнути з відповідача 4 725,00 грн. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Під час судового засідання 15 вересня 2016 року представник позивача просив позовні вимоги задовольнити, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, посилаючись на обставини та факти, викладені у позовній заяві.

Відповідач явку свого повноважного представника не забезпечив, проте надав відзив, в якому заперечував проти позовних вимог в повному обсязі, у зв'язку з тим, що заявлена позивачем ціна позову без урахування коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого транспортного засобу є безпідставною та необґрунтованою.

За таких обставин суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій поданих позивачем документів їх оригіналам, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2016 року в місті Львові, на перехресті рівнозначних доріг: вулиці Морозенка - площа князя Святослава, сталась дорожньо-транспортна пригода за участі двох транспортних засобів, зокрема, відбулось зіткнення автомобіля "РЕНО ЛОГАН", державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2, з автомобілем "МЕРСЕДЕС БЕНЦ", державний номерний знак НОМЕР_2. Причиною ДТП стало те, що водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем "РЕНО ЛОГАН", державний номерний знак НОМЕР_1, не дав дорогу транспортному засобу, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем "МЕРСЕДЕС БЕНЦ", державний номерний знак НОМЕР_2, чим порушив пункт 16.12 Правил дорожнього руху України. Дані обставини підтверджуються довідкою ДАІ про обставини ДТП від 18 лютого 2016 року № 85880560, копія якої наявна в матеріалах справи.

Внаслідок вказаної ДТП пошкоджено автомобіль "МЕРСЕДЕС БЕНЦ", державний номерний знак НОМЕР_2 (застрахований транспортний засіб). Власником застрахованого транспортного засобу є ОСОБА_3, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Пошкоджений транспортний засіб застрахований позивачем на підставі договору добровільного комбінованого страхування наземного транспорту від 30 листопада 2015 року № 05.0009211.0001 (далі - договір). Копія цього договору наявна в матеріалах справи.

Постановою Франківського районного суду міста Львова від 28 березня 2016 року в справі № 465/1156/16-п водія автомобіля "РЕНО ЛОГАН", державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (копія даної постанови наявна в матеріалах справи).

З матеріалів справи вбачається, що 18 лютого 2016 року ОСОБА_3, як страхувальник, звернулось до позивача із заявою страховий випадок.

Судом також встановлено, що позивачем було складено страховий акт від 1 березня 2016 року № 0011505.02.16/1.

З матеріалів справи вбачається, що сума даного страхового відшкодування в розмірі 11 740,00 грн. сплачена позивачем страхувальнику шляхом перерахування цієї суми на рахунок СТО, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення від 1 березня 2016 року № 596.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, Компанія, здійснивши виплату страхового відшкодування, набула права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Суд відзначає, що достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП, є платіжні доручення та рахунки на сплату послуг з ремонту пошкодженого ТЗ, а звіт про оцінку ТЗ є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення ТЗ. Реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення.

Окрім того, Законами України "Про страхування" та "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2015року №3-50гс15.

На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, як особи, що на законних підставах експлуатує автомобіль "РЕНО ЛОГАН", державний номерний знак НОМЕР_1, застрахована відповідачем на підставі договору (полісу) № АІ/7086475 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 50 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.).

Отже, Товариство, є особою на яку вказаним полісом покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації вищевказаного автомобіля "РЕНО ЛОГАН", на час ДТП.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Отже, до позивача у зв'язку зі здійсненою страховою виплатою за вищеописаним ДТП перейшло право вимоги на суму відшкодування в розмірі 11 740,00 грн.

Відповідачем надано суду відзив, в якому останній заперечував проти позовних вимог в повному обсязі, у зв'язку із тим, що заявлена позивачем ціна позову без урахування коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого транспортного засобу є безпідставною та не обґрунтованою.

Водночас відповідач в порядку вищезазначених приписів чинного законодавства не довів вказаних обставин належними доказами, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про безпідставність таких тверджень.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Аналогічну позицію викладено в статті 9 Закону України "Про страхування".

Як вбачається з поданої позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог, на рахунок позивача надійшло страхове відшкодування від відповідача в розмірі 7 015,00 грн., у зв'язку з чим компанія зменшила свої позовні вимоги до 4 725,00 грн.

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АІ/7086475 та положення статей 12, 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статей 9, 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1192 ЦК України, у відповідача в зв'язку з настанням ДТП виник обов'язок відшкодувати позивачу шкоду у розмірі суми, право на вимогу якої перейшло до Компанії. Отже, до стягнення з відповідача підлягає сума грошових коштів, яка не перевищує фактичну вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, у межах ліміту відповідальності відповідача, за вирахуванням суми франшизи, а також суми, яка була добровільно сплачена відповідачем, тобто в розмірі 4 725,00 грн.

При цьому суд також зауважує, що Компанія отримала право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не була зобов'язана звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, в якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування, та може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 4 листопада 2014 року (справа № 3-165гс14), і відповідно до ст. 111-28 ГПК України вона є обов'язковою до застосування та для всіх судів України.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення даного позову.

За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, місто Київ, вулиця Іллінська, будинок 8, ідентифікаційний код 20474912) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра - Україна" (36000, місто Полтава, вулиця Пушкіна, будинок 47, ідентифікаційний код 13934129) 4 725 (чотири тисячі сімсот двадцять п'ять) грн. 00 коп. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20 вересня 2016 року

Суддя Є.В. Павленко