Постановление суда № 61400527, 12.09.2016, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/7430/16-ц

Провадження № 2-з/185/48/16

У Х В А Л А

12 вересня 2016 року м.Павлоград

Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Палюх Т.Д., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, в якій, просить визнати її право власності на 1/2 частину майна, що є об"єктом спільної сумісної власності чоловіка та жінки, а саме на 50% частки у статутному капіталі ТОВ "Магазин "Ізюминка", що у грошовому виразі становить 1 477 142грн.32коп .

Ухвалою судді від 09.09.2016року позовна заява залишена без руху, як така, що не відповідає ст.119 ЦПК України, зокрема, у позові не викладено жодної обставини, відносно чого між сторонами виник спір.

Одночасно з позовною заявою позивач подала заяву про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на частку в статутному капіталі ТОВ "магазин Ізюминка", належну ОСОБА_6 у розмірі 100% статутного капіталу товариства, що в грошовому виразі становить 2 954 284,64грн., та заборонити Державним реєстраторам, нотаріусам України вчиняти будь-які дії щодо частки у статутному капіталі ТОВ "Магазин "Ізюминка"( код ЄДРПОУ 19304613), що належала ОСОБА_6, у розмірі 100% статутного капіталу товариства, що у грошовому виразі становить 2 954 284,64грн.

Розглянувши подану заяву, вважаю, що вона підлягає поверненню заявникові, виходчи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК у заяві про забезпечення позову має бути зазначено: причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Так, відповідно до п. 4 та ч. 1 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України N° 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забепечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з заяви про забезпечення позову, позивачем не викладено суть спору між позивачем та відповідачами, не зазначено жодних даних про особи відповідачів, яких у позовній заяві вказано четверо, хто з них та яким чином може перешкоджати виконанню судового рішення у майбутньому. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на 1/2 частину спільного сумісного майна на дійсний час не відкрито.

Недотримання зазначених вимог, відповідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК, тягне за собою повернення позивачеві заяви про забезпечення позову, про що суд постановляє ухвалу, яка оскарженню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 151, ч.8 ст. 153 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_7