Решение № 61385822, 13.09.2016, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2016 року Справа № 923/828/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Шепель І.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд", м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Югком", с. Новомиколаївка, Іванівського району Херсонської області,

про стягнення 105 071 грн. 12 коп.

за участю представників:

позивача - не прибув;

відповідача - не прибув.

Позивач звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача 65465грн.95коп. основного боргу, 13165грн.29коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 965грн.06коп. з урахуванням 3% річних, 12964грн.99коп. пені, 12509грн.84коп. штрафу, відповідно до умов договору фінансового лізингу № 2572/02/14-Н від 12.02.2014. В обґрунтування позовних вимог позивач також посилається на положення ст. ст. 7, 10, 11, 17 Закону України «Про фінансовий лізинг», ст. ст. 11, 509, 526, 530, 549, 551, 611, 612, 806 Цивільного кодексу України та ст.ст. 193, 216, 218, 230 Господарського кодексу України.

Позивач, повідомлений про час, дату і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, надіславши клопотання про розгляд спраив без участі його представника.

Відповідач, адреса якого, вказана позивачем у позовній заяві, співпадає з адресою у витягу з ЄДР, повідомлений про час, дату і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, про причини неявки господарський суд не повідомив. Відзив на позовну заяву до дня засідання суду не представив.

Відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розгляд справи переносився з 30.08.16 на 13.09.16 у зв'язку з хворобою судді.

У судовому засіданні 13.09.16 винесено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

11 лютого 2014 року року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український лізинговий фонд» (надалі за текстом рішення – Позивач, Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮГКОМ» (надалі за текстом рішення – Відповідач, Лізингоодержувач) укладений договір фінансового лізингу № 2572/02/14-Н (надалі за текстом рішення - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Загальних умов договору (додаток № 3 до Договору) Лізингодавець (Позивач) на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, у тимчасове володіння та користування за плату майно (далі - предмет лізингу), найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Спеціфікації (Додаток № 2 до Договору), а Лізингоодержувач (Відповідач) зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.

Свої зобов'язання Позивач своєчасно, належним чином та в повному обсязі виконав, зокрема, придбав предмет лізингу, а саме автомобіль марки ЗАЗ Sens, 2014 року випуску, шасі № Y6DTF698KE0331894, двигун № 307000Е0819738, реєстраційний № АА16160С, зареєстрований в територіальному органі №8006, Свідоцтво про реєстрацію ТЗ САТ935145 та передав його у користування Відповідачу на підставі Акту приймання-передачі від 26.02.2014 року.

Відповідно до умов ст. 3 Договору Відповідач зобов'язався сплачувати лізингові платежі, які складаються з авансового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості Предмета лізингу та винагороду (комісію) Лізингодавця, в порядку, строки та у розмірі згідно Графіком внесення лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору).

Відповідач оплатив авансовий платіж та сплачував лізингові платежі, але неодноразово припускався прострочки сплати лізингових платежів та згодом неодноразово порушував умови договору щодо своєчасної сплати лізингових платежів згідно договору фінансового лізингу, з жовтня 2014 р. Відповідач припинив виконувати зобов'язання по оплаті згідно договору фінансового лізингу в повному обсязі, продовжуючи експлуатувати Предмет лізингу на безоплатній основі.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку, Позивачем на адресу Відповідача було направлено Лист-вимогу (вих. № 891-УПК від 08.12.2014 р.) цінним листом, щодо сплати заборгованості. Відповідачем було проігноровано зазначені вимоги Позивача.

Відповідно до ч. 2 п.1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (Лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (Лізингоодержувачу) у користування майно, спеціально придбане Лізингодавцем, відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов, на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем прострочено грошове зобов'язанняза Договором за період з 26.10.2014 р. по 26.02.2016 р. (дата закінчення Договору) на загальну суму 65 465,94грн., яка складається з оплати частини вартості предмета лізингу та оплати комісії (винагороди), відповідно до розрахунку Позивача.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України (435-4) "неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання".

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено, що вразі, "якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 р.) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. (Статтю 2 виключено на підставі Закону N 2921-III (2921-14) від 10.01.2002)

Відповідно до ст. 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. (Стаття 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III (2921-14) від 10.01.2002)

Статтею 232 (ч. 6) Господарського кодексу України (436-4) встановлено, що "нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано".

Умовами пункту 7.1.1. Загальних умов Договору сторони передбачили, що за несвоєчасну сплату лізингових платежів і інших платежів, пердбачених Договором, Лізингоотримувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до умов п. 7.1.2. Загальних умов Договору у випадку несвоєчасної сплати лізингових платежів і інших платежів, пердбачених Договором, крім пені, передбаченої п. 7.1.1. Договору, Лізингоотримувач сплачує штраф в залежності від строку заборгованості: при затримці платежу від 2 до 10 днів – у розмірі5% від суми простроченої заборгованості; від 11 до 20 днів – 10% від суми простроченої заборгованості; понад 20 днів – 15% від суми простроченої заборгованості.

За поданим позивачем розрахунком та відповідно до вимог зазначеного законодавства, розмір пені та штрафу становить, відповідно, 12964,99 грн. та 12 509,84 грн.

Відповідно до вимог частини 2 статті 625 ЦК України (435-4) "боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом".

За розрахунком позивача, розмір сум з урахуванням встановленого індексу інфляції і 3 % річних становить 13165грн.29коп. та 965грн.06коп.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України (435-4) "зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться".

З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Югком" (ідентифікаційний код - 25024668, адреса - 75410, Херсонська обл., Іванівський р-н, с Новомиколаївка, вул. Дружби, буд. 27-а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" (ідентифікаційний код – 37859096, адреса – 04205, м. Київ, пр-т Оболонський, 35-А, оф. 301) 65465грн.95коп. основного боргу, 13165грн.29коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 965грн.06коп. з урахуванням 3% річних, 12964грн.99коп. пені, 12509грн.84коп. штрафу, 1576грн.07коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

(Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом).

Повне рішення складено 19 вересня 2016 р.

Суддя Ю.В. Гридасов