Постановление суда № 61363186, 25.11.2015, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/17356/15-ц

Номер провадження 2/643/6434/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2015 року суддя Московського районного суду м. Харкова Мамалуй М.В. розглянувши заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить: стягнути з відповідача суму боргу у загальному розмірі 68992,25 грн., моральну шкоду у розмірі 3000 грн., судові витрати 724 грн. У позовній заяві також заявлена вимога про забезпечення позову, в якій він просить накласти арешт на частку майна за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві приватної спільної сумісної власності у розмірі ? відповідачу ОСОБА_2

Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 25.11.2015 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі.

Дослідивши доводи заяви про забезпечення позову, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3ст. 151 ЦПК Українизабезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Згідно ч. 3ст. 152 ЦПК Українивиди забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Впостанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»Пленум Верховного Суду України звернув увагу на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п. 1 ч. 1ст. 152 ЦПК Українипозов забезпечується в тому числі накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Таким чином, арешт може бути накладено лише на майно, яке перебуває у власності відповідача. Проте всупереч вимог статей10,60 ЦПК Українибудь-яких доказів того, що вказана квартира перебуває у власності відповідача, суду не надано. Вказано, що відповідачу належить лише ? частина квартири, тобто арешт може призвести до порушення права власност і інших осіб. При цьому не визначена вартість квартири, що унеможливлює визначення співмірності позовних вимог відповідно до цінності майна.

На підставі наведеного, відсутні підстави для накладення арешту на вказане майно.

Керуючись ст.151-153,208-210 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Мамалуй