Постановление суда № 61355116, 15.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2016 року м. Київ К/800/14304/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

головуючого: Мороз Л.Л.,

суддів: Голяшкіна О.В.,

Калашнікової О.В.,

за участю: секретаря судового засідання Слободян О.М.,

представника третьої особи ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, третя особа: ОСОБА_2, особа яка подавала апеляційну скаргу: ОСОБА_4, про скасування розпорядження,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про скасування розпорядження від 14.11.2013 року № 485 «Про приведення у попередній стан самочинно перепланованої квартири № 63 на вул. І.Пулюя, 34 «а».

Постановою Франківського районного суду м. Львова від 20.10.2015 року позов задоволено повністю. Скасовано розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 14.11.2013 року № 485 «Про приведення у попередній стан самочинно перепланованої квартири № 63 на вул. І.Пулюя, 34 «а».

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2016 року скасовано рішення суду першої інстанції, а провадження у справі закрито.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено, предметом спору є скасування розпорядження від 14.11.2013 року № 485 «Про приведення у попередній стан самочинно перепланованої квартири № 63 на вул. І.Пулюя, 34 «а».

Позивач обґрунтовував свої вимоги відсутністю доказів незаконного перепланування ним квартири, тому відповідач неправомірно прийняв розпорядження від 14.11.2013 року № 485.

Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки існує спір про право.

Висновки суду апеляційної інстанції є помилковими.

Пунктом 1 частини першої статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єкт владних повноважень згідно із пунктом 7 частини першої вищезгаданої статті КАС України - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Із матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник щодо наявності у районної адміністрації підстав та повноважень приймати розпорядження щодо приведення у попередній стан самочинно перепланованої квартири. Районна адміністрація у даному випадку діяла як суб'єкт владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції.

З огляду на наведене, суд касаційної інстанції вважає, що порушений у цій справі спір, належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, ухвала апеляційного адміністративного суду у даній справі підлягає скасуванню як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2016 року у цій справі скасувати, а матеріали справи направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: