№ 61291921, 13.09.2016, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2016 р. м. Чернівці Справа № 824/564/16-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області до товариства з додатковою відповідальністю "Чернівціоблпаливо" про надання дозволу,

В С Т А Н О В И В :

Чернівецька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернівецькій області звернулася до суду з позовом до товариства з додатковою відповідальністю "Чернівціоблпаливо" про надання дозволу.

Позивач просить суд надати дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі з товариства з додатковою відповідальністю "Чернівціоблпаливо" (58000, м. Чернівці. вул. Шептицького, буд. 29, код ЄДРПОУ 01885199) на загальну суму податкового боргу - 400220,78 грн.

В обґрунтування позовних вимог Чернівецька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернівецькій області зазначає, що станом на 19 серпня 2015 року у відповідача наявний податковий борг з податку на додану вартість та з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 400220,78 грн.

Вказував, що зазначений податковий борг є узгодженим, що підтверджується постановою Чернівецького окружного адміністративного суду № 824/1479/15-а від 22 липня 2015 року за позовом Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління ДФС у Чернівецькій області до товариства з додатковою відповідальністю "Чернівціоблпаливо" про стягнення заборгованості.

У зв'язку з несплатою відповідачем в добровільному порядку податкового боргу та відсутністю коштів на розрахунковому рахунку підприємства, позивач, посилаючись на норми Податкового кодексу України, просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився. Разом з цим подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач про дату, час та місце проведення розгляду справи також був належним чином повідомлений. Однак в судове засідання не з'явився. Заперечень проти позову чи заяв про визнання позову не подавав.

Враховуючи викладене та на підставі частин четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що товариство з додатковою відповідальністю "Чернівціоблпаливо" є юридичною особою, яка зареєстрована за адресою: вул. Шептицького, буд. 29, м. Чернівці, Першотравневий район, Чернівецька область; взято на облік державної податкової інспекції у м. Чернівцях як платник податків з 13 березня 1993 року за №8329.

28 липня 2016 року позивачем прийнято рішення №73 про опис майна товариства з додатковою відповідальністю "Чернівціоблпаливо" у податкову заставу.

Згідно акту опису майна боржника від 28 липня 2016 року вбачається, що у відповідача перебуває майно у податковій заставі, про що свідчить також витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень від 02 серпня 2016 року.

Як вбачається із матеріалів справи у відповідача наявний податковий борг з податку на додану вартість та з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 400220,78 грн.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, що передбачене положеннями указаної статті, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2015 року по справі №824/1479/15-а за позовом Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління ДФС у Чернівецькій області до товариства з додатковою відповідальністю "Чернівціоблпаливо" про стягнення заборгованості, яке набрало законної сили, встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг зі сплати земельного податку з юридичних осіб та податку на додану вартість у розмірі 433014,78 грн.

Податковий борг виник в результаті несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, визначеного згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість № 9042194410 від 18 березня 2015 року, податкової декларації з податку на додану вартість №9070197607 від 16 квітеня 2015 року, податкового повідомлення-рішення №0013571503 від 26 травня 2014 року, податкового повідомлення-рішення №0025121503 від 03 листопада 2014 року, а також нарахованої пені за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.

Дана сума є узгодженою, однак відповідачем в добровільному порядку не сплачувалась.

Оскільки відповідач в добровільному порядку суму податкового боргу не сплатив, Чернівецька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернівецькій області звернулась до суду з цим позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Пунктом 8.1 статті 8 Податкового кодексу України передбачено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

Відповідно до підпункту 9.1.3. пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків належать податок на додану вартість.

Згідно пункту 10.2 статті 10 Податкового кодексу України місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Підпункт 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пунктів 287.1, 287.3 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпункт 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України визначає, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку із сформованою заборгованістю відповідачу було надіслано корінець податкової вимоги №1439 від 01 липня 2011 року.

На момент утворення досліджуваних заборгованостей зазначена податкова вимога не була відкликана.

Пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3. статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Так, зазначеною статтею закріплений певний порядок застосування заходів, щодо погашення податкового боргу платника податків. Продаж майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі, можливий лише тоді, коли коштів для погашення податкового боргу недостатньо або вони відсутні на рахунках платника податків.

Враховуючи те, що кошти товариства з додатковою відповідальністю ?Чернівціоблпаливо?, на які можливо було б пред'явити стягнення - відсутні, суд дійшов висновку про доцільність застосування заходу погашення заборгованості у вигляді надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Згідно із пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми заборгованості на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача відповідачем суду не подано.

Таким чином, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судовим рішення у адміністративній справі, яке набрало законної сили, обставини, суд вважає, що заявлені вимоги Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі на загальну суму податкового боргу 400220,78 грн, є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Керуючись статтями 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області до товариства з додатковою відповідальністю "Чернівціоблпаливо" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі задовольнити повністю.

Надати Чернівецькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області дозвіл на погашення податкового боргу в сумі 400220 (чотириста тисяч двісті двадцять) грн. 78 коп. за рахунок майна товариства з додатковою відповідальністю "Чернівціоблпаливо", код ЄДРПОУ 01885199, м. Чернівці, вул. Шептицького, буд. 29, що перебуває у податковій заставі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Лелюк