Постановление суда № 61275715, 09.09.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-з/760/191/16

Справа 760/14681/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2016 суддя Солом'янського районного суду м. Києва Усатова І.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "ДІМІОРС" про визнання незаконним, скасування наказу та поновлення на роботі, суддя -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з позовом до суду та просить:

визнати незаконним та скасувати Наказ №2-к від 22.07.2016, виданий та підписаний ОСОБА_2, яким ОСОБА_1 звільнено з посади директора ПП "Діміорс" на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України;

поновити ОСОБА_1 на посаді директора Приватного підприємства "Діміорс" з 22.07.2016;

допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.

До суду 06.09.2016 позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації, визначених Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", зокрема державним реєстраторам, державним та приватним нотаріусам, а також іншим акредитованим суб'єктам вчиняти реєстраційні дії щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу - Приватне підприємство "Діміорс", (ЄДРПОУ 36490830), які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, пов'язаних зі зміною директора підприємства.

Ухвалою від 09.09.2016 у справі відкрито провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 151 ЦПК України заходи забезпечення позову вживаються судом за заявою осіб, які беруть участь у справі. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх невжиття може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно зі ст. 152 ЦПК України визначений перелік видів забезпечення позову, які мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Зі змісту пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Вивчивши письмові докази, суд, виходячи з того, що невжиття заходів забезпечення позову може затягнути та утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в частині визнання незаконним, скасування наказу та поновлення на роботі ОСОБА_1, вважає за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації, визначених Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", зокрема державним реєстраторам, державним та приватним нотаріусам, а також іншим акредитованим суб'єктам вчиняти реєстраційні дії щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу - Приватне підприємство "Діміорс", (ЄДРПОУ 36490830), які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, пов'язаних зі зміною директора підприємства.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Діміорс" про визнання незаконним, скасування наказу та поновлення на роботі - задовольнити.

Заборонити суб'єктам державної реєстрації, визначених Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", зокрема державним реєстраторам, державним та приватним нотаріусам, а також іншим акредитованим суб'єктам вчиняти реєстраційні дії щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу - Приватне підприємство "Діміорс", (ЄДРПОУ 36490830), які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, пов'язаних зі зміною директора підприємства.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно. Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову один рік.

Ухвала може бути оскаржена в Апеляційний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя: