Постановление суда № 61269186, 13.09.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6486/16

Головуючий у першій інстанції Кравчук Т. С.

Доповідач Коротков В. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Короткова В.Д.

суддів Гончаренко В.М., Сватаненко В.І.

з участю секретаря Ярахмедова Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за поданням державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Костіної В.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України щодо ОСОБА_3, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 3 березня 2016року,

встановила:

В листопаді 2015 року державний виконавець Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Костіна В.В. звернувся до суду з поданням про заборону виїзду за межи України щодо ОСОБА_3, посилаючись на те, що на виконанні державного виконавця з 29.07.2015 року знаходиться виконавчий лист від 17.05.2012 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» 653 342,59грн.

Державний виконавець посилався на те, що ОСОБА_3 ухиляється від виконання рішення суду, а тому просив тимчасово обмежити її у праві виїзду за межи України.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 3 березня 2016року подання державного виконавця задоволено: суд тимчасово обмежив ОСОБА_3 у праві виїзду за межи України, без зазначення строку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставиться питання про скасування ухвали суду та постановлення нової ухвали про відмову в задоволенні подання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає,що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи подання державного виконавця, суд виходив з того, що боржник ухиляється від виконання боргових зобов'язань.

Колегія не погоджується з таким висновком суду, оскільки він не ґрунтується на законі та не підтверджується матеріалами справи.

Згідно п. 18 ч.3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язання за рішенням.

Відповідно до частини 2 статті 377-1 ЦПК України суд негайне розглядає подання державного виконавця про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межи України без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні державного виконавця з 29.07.2015 року знаходився виконавчий лист від 17.05.2012 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» 653 342,59грн.

До подання державного виконавця надані лише копія виконавчого листа та постанова про відкриття виконавчого провадження.

В справі відсутні документи, які підтверджують виконання державним виконавцем дій по примусовому виконанню рішення суду, а також докази ухилення боржника від виконання рішення суду.

Так відсутні відомості про виконання державним виконавцем вимоги частини 1 статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» про направленняборжнику постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Також відсутні відомості про те, які дії здійснені державним виконавцем по примусовому виконанню рішення суду. Відповідно до ст.32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Під поняттям «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням», варто розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які не залежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Оскільки відсутні ознаки ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, тому в тимчасовому обмеженні боржника у праві виїзду за межи України необхідно відмовити.

При таких обставинах у суду першої інстанції не було підстав для задоволення подання державного виконавця, тому ухвала суду підлягає скасуванню на підставі п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні подання.

Керуючись ст. ст. 307 ч.2 п.2, 312 ч.1 п.2, 314 ч.1 п.6 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 3 березня 2016року скасувати.

В задоволенні подання державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Костіної В.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України щодо ОСОБА_3 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області В.Д.Коротков

В.М.Гончаренко

В.І.Сватаненко