Постановление суда № 61185608, 09.09.2016, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/4862/16-а

Провадження № 2-а/500/138/16

УХВАЛА

Іменем України

09 вересня 2016 року суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Присакар О.Я., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області в особі керівника ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та зобовязання повернути майно,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області в особі керівника ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та зобовязання Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області в особі керівника ОСОБА_2 повернути усе вкрадене майно, мотивуючи тим, що 06.09.2016 року працівники Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області увірвалися до нього до дому та викрали майно, раніше керівник Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області вимагав у нього грошові кошти, начебто за борг ОСОБА_1 перед ПАТ «ОСОБА_3 та Кредит».

Відповідно до частини 2статті 4 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Згідно пункту 1 частини другоїстатті 17 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першоїстатті 3 КАС).

Частиною першоюстатті 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Тобто, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

За правилами статті383і частини другої статті384 Цивільного процесуального кодексу Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їх права чи свободи. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Розгляд скарги здійснюється в порядку, встановленомустаттею 386 ЦПК України.

Таким чином, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на спори про оскарження сторонами виконавчого провадження дій органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень у цивільних справах.

Враховуючи, що вилучення майна позивача відбувалося на підставі рішення суду в цивільній справі про стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОСОБА_3 та Кредит», вважаю, що даний спір необхідно розглядати в порядку цивільного судочинства.

Відповідна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30 червня 2015 року (справа № 21-278а15), яка відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обовязковою для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.108 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин, вважаю, що у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області в особі керівника ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та зобовязання Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області в особі керівника ОСОБА_2 повернути усе вкрадене майно необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 4, 17, 108, КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області в особі керівника ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та зобовязання Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області в особі керівника ОСОБА_2 повернути усе вкрадене майно відмовити.

Розяснити позивачу, що даний позов необхідно подавати в порядку цивільного судочинства.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга яка подається до Одеського апеляційного адміністративного суду у пятиденний строк з дня її проголошення.

Суддя: ОСОБА_4