Постановление суда № 61136822, 29.08.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2016 р.м.ОдесаСправа № 488/199/15-а

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Безпрозванний В.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Вербицької Н.В., Джабурія О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 07 грудня 2015року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

20.01.2015р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування постанови №01 від 05.01.2015р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-42 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що про наявність спірної постанови він дізнався лише 15.01.2015р. після отримання її копії по пошті; вважає, що оскільки відповідачем порушена процедура та порядок притягнення його до адміністративної відповідальності, тому постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.

Постановою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 07.12.2015р. скасовано постанову №01 від 05.01.2015р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.188-42 КУпАП.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно із п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання, належним чином повідомлені про розгляд справи, не прибули сторони, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що 07.07.2012р. Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області була проведена перевірка господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1, що належать ОСОБА_1, про що складений акт. /а.с.27/

На підставі акту винесений припис №212 від 07.07.2012р., яким зобов'язано ОСОБА_1 оформити відповідні документи щодо реконструкції літньої кухні (літера «Л») згідно техпаспорту №1471 від 02.08.2010р. з будівництвом до неї прибудови за адресою: АДРЕСА_1, у строк до 08.09.2012р. Копію припису ОСОБА_1 отримав 07.07.2012р. /а.с.28/

17.07.2012р. Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області була винесена постанова №634, якою встановлено що ОСОБА_1 провів реконструкцію літньої кухні (літера «Л») згідно техпаспорту №1471 від 02.08.2010р. з будівництвом до неї прибудови за адресою: АДРЕСА_1, без відповідних документів, які дають право виконувати будівельні роботи, чим скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.96 КУпАП та на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850грн., який був сплачений позивачем у передбаченому порядку, про що свідчить банківська квитанція від 30.07.2012р. /а.с.9,10/

24.12.2014р. управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області була проведена позапланова перевірка об'єкту - реконструкція літньої кухні (літ.»Л») з будівництвом до неї прибудови за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, на підставі перевірки виконання вимог припису Інспекції ДАБК у Миколаївській області від 07.07.2012р. № 212. За результатами перевірки складений акт від 24.12.2014р., яким встановлено що станом на 24.12.2014р. ОСОБА_1 відповідачу не направлено жодної інформації про стан виконання припису. /а.с.8/

24.12.2014р. складений протокол про адміністративне правопорушення, яким визначено, що слухання адміністративної справи щодо ОСОБА_1 буде розглядатися « 09:00» 05.01.2015р. На момент складання протоколу ОСОБА_1 відсутній, примірник протоколу надіслано 26.12.2014р. /а.с.7/

05.01.2015р. управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області винесена постанова №01, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 188-42 КУпАП, та на нього накладений штраф в розмірі 6800грн. /а.с.11/ Копію постанови ОСОБА_1 отримав поштою 15.01.2015р. згідно поштового повідомлення ./а.с.21/

Не погоджуючись з вказаною постановою позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що 17.07.2012р. позивача вже було притягнуто до адміністративної відповідальності за невиконання припису №212 від 07.07.2012р., штраф позивачем сплачений, крім цього, відповідачем порушені строки, передбачені ст. 38 КУпАП щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про основи містобудування» (в редакції, чинній на момент виникнення спору) державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про основи містобудування» державне регулювання, зокрема, полягає в контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві.

Статтею 15 вказано Закону передбачено, що компетенція центрального спеціально уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури визначається положенням, яке затверджується відповідно до закону. Окремі функції органів з питань містобудування та архітектури визначаються законодавством.

Відповідно до статті 41 державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 553), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Згідно пункту 1 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Відповідно до Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Пунктом 17 Порядку № 553 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис)

Відповідно до статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За приписами статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Статтею 36 цього Закону передбачено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.

Відповідно до статті 188-42 КУпАП адміністративним правопорушенням є невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, яке тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, судом встановлено, що при проведенні відповідачем первинної перевірки зафіксовано факт порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та внесено припис про їх усунення №212 від 07.07.2012 року, яким зобов'язано позивача направити до інспекції відомості щодо оформлення дозвільних будівельних документів у строк до 08.09.2012 року. Під час проведення повторної перевірки відповідачем було встановлено, що виявлені порушення не усунуті, вимоги припису не виконано, тому вважається що з 09.09.2012р. позивач допустив вчинення правопорушення, невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Водночас, відповідно до ч.1 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення.

Таким чином, постанова у справі про адміністративне правопорушення №01 від 05.01.2015 року винесена в порушення строку, передбаченого ч.1 ст.38 КУпАП.

Згідно поштового повідомлення ОСОБА_1 отримав оскаржувану постанову 15.01.2015р.

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

З вказаним позовом до суду ОСОБА_1 звернувся 20.01.2015р., тобто у передбачений законом десятиденний строк.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому в порядку ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає його без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.94 КАС України та відстрочена апелянту, згідно з ст.88 КАС України, сплата судового збору до ухвалення судового рішення у справі за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 07 грудня 2015 року залишити без змін.

Стягнути з Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №:31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір в розмірі 606 (шістсот шість) грн. 32коп.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.В. Джабурія