Постановление суда № 61136821, 29.08.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2016 р.Справа № 816/70/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідачів Бабича Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.07.2016р. по справі № 816/70/16

за позовом ОСОБА_1

до Полтавського зонального відділу військової служби правопорядку , Генерального штабу Збройних Сил України

про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі за текстом - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Полтавського зонального відділу військової служби правопорядку (далі за текстом - Полтавський ЗВВСП, відповідач 1), Генерального штабу Збройних сил України (далі за текстом - Генеральний штаб ЗСУ, відповідач 2), в якому просив суд:

- скасувати наказ начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 11 листопада 2015 року №440 про накладення дисциплінарного стягнення - "звільнення з військової служби за службовою невідповідністю",

- скасувати наказ начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 17 грудня 2015 року №749 в частині звільнення ОСОБА_1 з лав Збройних Сил України у запас (через службову невідповідність),

- скасувати наказ начальника Полтавського ЗВ ВСП №257 від 22 грудня 2015 року, в частині виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу частини та звільнення з лав Збройних Сил України у запас (через службову невідповідність),

- зобов'язати Полтавський зональний відділ військової служби правопорядку нарахувати та виплатити суму грошового забезпечення, за час вимушеного прогулу,

- поновити на військовій службі в Збройних силах України на посаді офіцера групи проведення службових розслідувань та профілактики правопорушень Полтавського зонального відділу Військової служби правопорядку чи іншій рівнозначній посаді даного підрозділу.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.07.2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме вимог Дисциплінарного статуту Збройних сил України, Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 у період з 27 червня 2003 року по 22 грудня 2015 року проходив службу в Збройних Силах України (т.2 а.с. 20-23).

06 жовтня 2015 року командиром військової частини А1495, з метою з'ясування причин та умов неналежного виконання службових обов'язків старшого підрозділу Військової служби правопорядку, офіцером групи проведення службових розслідувань та профілактики правопорушень Полтавського зонального відділу Військової служби правопорядку майором ОСОБА_1, під час виконання завдання в оперативно-тактичному угрупуванні "Південь", та визначення ступеню його вини, видано наказ №314 "Про призначення службового розслідування" (т.1 а.с. 136-137).

На виконання вищевказаного наказу відповідною комісією проведено службове розслідування з метою з'ясування причин та умов неналежного виконання службових обов'язків старшого підрозділу Військової служби правопорядку, офіцером групи проведення службових розслідувань та профілактики правопорушень Полтавського зонального відділу Військової служби правопорядку майором ОСОБА_1, під час виконання завдання в оперативно-тактичному угрупуванні "Південь", та визначення ступеню його вини.

За результатами проведеного розслідування 12 жовтня 2015 року складено акт службового розслідування №47-2015/102 кср (т.1 а.с. 138-148), затвердженого начальником Південного територіального управління Військової служби правопорядку ОСОБА_4, з якого слідує, що комісія пропонує, зокрема клопотати перед начальником Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - начальником Головного управління Військової служби Правопорядку Збройних Сил України про притягнення офіцера групи проведення службових розслідувань та профілактики правопорушень Полтавського зонального відділу Військової служби правопорядку майора ОСОБА_5, за неналежне виконання службових обов'язків, порушення вимог статей 11, 17, 49, 59, 224 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 4, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, до дисциплінарної відповідальності з врахуванням вимог статей 86, 102 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

В цей же день начальником Південного територіального управління ВСП доведено під підпис, ОСОБА_1 результати службового розслідування, що оформлено аркушом бесіди (т.1 а.с. 130-131).

19 жовтня 2016 року командиром військової частини А1495 прийнято наказ №332 "Про результати службового розслідування" (т.1 а.с. 245-248), яким наказано за неналежне виконання службових обов'язків, порушення вимог статей 11, 17, 49, 59, 224 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 4, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, клопотати перед начальником Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - начальником Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України про накладення на офіцера групи проведення службових розслідувань та профілактики правопорушень Полтавського зонального відділу Військової служби правопорядку майора ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - "звільнення з військової служби за службовою невідповідністю". Начальнику відділення особового складу - заступнику начальника штабу військової частини А1495 підготувати клопотання на начальника Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - начальника Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України про накладення на офіцера групи проведення службових розслідувань та профілактики правопорушень Полтавського зонального відділу Військової служби правопорядку майора ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.

11 листопада 2015 року начальником Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України генералом армії України ОСОБА_6 видано наказ №440 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" (т.1 а.с. 102), яким за неналежне виконання службових обов'язків, порушення вимог статей 11, 17, 49, 59, 224 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 4, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на офіцера групи проведення службових розслідувань та профілактики правопорушень Полтавського зонального відділу Військової служби правопорядку майора ОСОБА_1 накласти дисциплінарне стягнення - "звільнення з військової служби за службової невідповідністю".

Наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 17 грудня 2015 року №749 (т.1 а.с. 103) майора ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за пунктом "е" (через службову невідповідність) частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

22 грудня 2015 року наказом начальника Полтавського зонального відділу Військової служби правопорядку ОСОБА_7 видано наказ №257 яким майора ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Полтавського об'єднаного міського військового комісаріату Полтавської області.

Не погодившись з правомірністю свого звільнення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірного звільнення ОСОБА_1 з військової служби у запас за службовою невідповідністю через систематичне порушення військової дисципліни.

Колегія суддів погоджується з висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту Збройних сил України (далі - Дисциплінарний статут) військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі (ст. 2 Дисциплінарного статуту) .

Статтею 5 Дисциплінарного статуту визначено, що за стан дисципліни у військовому з'єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення. Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів (начальників) підтримувати на належному рівні військову дисципліну.

Кожний військовослужбовець зобов'язаний сприяти командирові у відновленні та постійному підтриманні порядку й дисципліни (ч. 5 ст. 5 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ст. 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Згідно зі ст. 68 Дисциплінарного статуту до видів дисциплінарних стягнень, що мають бути накладені на старших офіцерів, відносяться: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.

За приписами ст. 83 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини (ст. 84 Дисциплінарного статуту).

Після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення (ст. 86 Дисциплінарного статуту).

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби. Відповідно до частини третьої статті 5 Дисциплінарного статуту стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.

З аналізу викладених норм вбачається, що кожний військовослужбовець зобов'язаний бездоганно та неухильно додержуватись порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України, сприяти командирові у відновленні та постійному підтриманні порядку й дисципліни, а командир, в свою чергу, приймаючи рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності, надає оцінку обставинам скоєння правопорушення, ступеню вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, службовим розслідуванням встановлено, що 17 вересня 2015 року на водоймищі біля базового табору були затримані два військовослужбовця Військової служби правопорядку з гумовим човном та сітками, які займались незаконним виловом риби у заборонений спосіб, як вони пояснили з дозволу свого командира майора. 05 жовтня 2015 року під час об'їзду постів охорони розвідувальна група затримала службовий автомобіль Військової служби правопорядку "Нива-2121", в якому знаходився майор ОСОБА_1, солдат Військової служби правопорядку в нетверезому стані та дві дівчини в цивільному одязі, при цьому в багажнику автомобіля знаходились дві каністри з бензином.

Вказане підтверджується наданими письмовими поясненнями військовослужбовців розвідувальної роти військової частини А1126 старшиною ОСОБА_8, сержантом ОСОБА_9 та солдатом ОСОБА_10, а в частині незаконного вилову риби і письмовими поясненнями громадянина ОСОБА_11 (т.1 а.с. 151-156, 164-165).

Крім того, як слідує з акту службового розслідування майор ОСОБА_1 без дозволу командування оперативно-тактичного угрупування "Південь", перевищив свої повноваження, самостійно прийняв рішення та дозволив солдату ОСОБА_12 убути додому, а повернутися визначив до 07:00 год. 05 жовтня 2015 року. При цьому жодних документів, що підтверджують звільнення (відпустку) військовослужбовцю не надав, у книзі, що регламентують облік особового складу записів не зробив. У встановлений термін до розташування оперативно-тактичного угрупування "Південь" солдат ОСОБА_12 не прибув, а майор ОСОБА_1 жодних заходів по розшуку та поверненню військовослужбовця не вжив. Ввечері цього ж дня до майора ОСОБА_1 зателефонувала дружина солдата ОСОБА_12 та попросила забрати чоловіка оскільки останній постійно вживає горілку, в наслідок чого знаходиться в непритомному стані.

З письмових пояснень солдата ОСОБА_13 (т.1 а.с. 157-158) вбачається, що 05 жовтня 2015 року в с. Коробки ОСОБА_13 привіз солдата ОСОБА_12 до лікарів (військових), адже останній вжив багато спиртних напоїв протягом 3-х днів у себе вдома, куди його відпустив майор ОСОБА_1.

Крім того, як слідує з акту службового розслідування та пояснень молодшого сержанта ОСОБА_14 (т.1 а.с. 174-175), коли майор ОСОБА_1 перебував в м. Генічеськ то він вживав алкогольні напої.

Також з пояснень генерал-майора ОСОБА_15 колегією суддів встановлено, що з 02 жовтня по 05 жовтня 2015 року майор ОСОБА_1 був відсутній у командному пункті ОТУ "Південь" і в телефонному режимі доповідав, що він знаходиться у Генічевському районі Херсонської області, де здійснює патрулювання у розташуваннях частини ОТУ "Південь", а згодом доповів, що в нього зламаний автомобіль і він не може з'явитися до командного пункту. Разом з тим, як було об'єктивно встановлено, ОСОБА_1 у Генічевському районі був відсутній, встановити його місцезнаходження було неможливо. При цьому, виїзд машин здійснюється згідно нарядів, які підписуються командувачем ОТУ "Південь" і в дані наряди автомобіль ВСП записується щоденно (т.1 а.с. 186-188)

В ході службового розслідування були перевірені подорожні листи за №562, 563, 570, видані водію автомобіля ВАЗ-21214, солдату ОСОБА_13, з яких слідує, що в період з 11 вересня по 06 жовтня 2015 року останнім отримано бензин марки А-80 в кількості 970 л (т.1 а.с. 223-225).

З пояснень солдата ОСОБА_13 (т.1 а.с. 157-159) вбачається, що згідно вищевказаних подорожніх листів останній отримав бензин марки А-80, скільки проїхав кілометрів не знає, адже спідометр не працював. 40 літрів обміняв на дизельне пальне, яке віддали ВСП в м. Нова Каховка та приблизно 230-240 л бензину за наказом ОСОБА_1 обміняв на запчастини. Крім того, декілька разів заїжджав на СТО обслуговував машину, за що також розраховувався паливом.

При цьому, в подорожніх листах в графі "машина технічно справна старший технік підрозділу" стоять підписи майора ОСОБА_1, що може свідчити про внесення неправдивих записів щодо справності автомобіля.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" на військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов'язки. Ці обов'язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України.

Статтею 59 Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" встановлено, командир (начальник), зокрема зобов'язаний: показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників); бути ввічливим і справедливим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честі і гідності; проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини; аналізувати стан військової дисципліни і об'єктивно доповідати про це старшому командирові (начальникові); вживати заходів для відшкодування матеріальних збитків, заподіяних військовій частині, кораблю.

Командир підрозділу (начальник команди) відповідає за підтримання особовим складом військової дисципліни та порядку, своєчасне виконання завдань, а також за збереження зброї, боєприпасів та іншого військового майна (ст. 224 Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України").

Враховуючи систематичне порушення військової дисципліни майором ОСОБА_1 під час відрядження до ОТУ "Південь", що полягало у не реагуванні на факти порушення експлуатації автомобільної техніки та нецільового використання палива, відпуску без повідомлення безпосереднього начальника та командування оперативно-тактичного угрупування "Південь" солдата ОСОБА_12 у звільнення за межі військової частини і не застосування до останнього заходів дисциплінарного або адміністративного впливу коли було з'ясовано, що солдат перебуває у стані алкогольного сп'яніння, дозволу військовослужбовцям займатися незаконним виловом риби, перебуванні у службовому автомобілі Військової служби правопорядку із солдатом ВС правопорядку в нетверезому стані та двома дівчатами в цивільному, вживанні алкогольних напоїв під час несення служби, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість висновків службового розслідування та порушення позивачем ст.ст. 11, 17, 49, 59, 224 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 4, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Згідно службової характеристики ОСОБА_1 вбачається, що за час проходження служби на посаді офіцера групи проведення службових розслідувань та профілактики правопорушень майор ОСОБА_1 зарекомендував себе в цілому з негативного боку та займаній посаді не відповідає (т.1 а.с. 226).

Колегією суддів також встановлено, що майора ОСОБА_1 вже було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 172-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення за дії та бездіяльність встановлену в ході службового розслідування, що підтверджується постановою Київського районного суду м. Полтави від 02 грудня 2015 року по справі №552/6526/15-п (т.1 а.с. 175).

З аркуша бесіди від 12 жовтня 2015 року та рапорта вбачається, що ОСОБА_1 свою вину визнав, просив застосувати дисциплінарне стягнення менш суворе ніж звільнення та зобов'язувався в подальшому виправитись і не допускати ганебних вчинків (т.1 а.с. 249-251).

Відповідно до п. "є" ст. 68 Закону України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" начальником Генерального штабу - Головнокомандуючим Збройних Сил України прийнято наказ від 11 листопада 2015 року №440 про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення "звільнення з військової служби за службовою невідповідністю".

Таким чином, притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбулося у відповідності до вимог чинного законодавства, а наказ начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 11 листопада 2015 року №440 про накладення на позивача дисциплінарного стягнення - "звільнення з військової служби за службовою невідповідністю є правомірним.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом (т.2 а.с. 83-84).

Згідно п. "е" ч. 6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби через службову невідповідність.

Відповідно до пункту 238 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України наказ про застосування до військовослужбовця такого дисциплінарного стягнення, як звільнення з військової служби через службову невідповідність, є підставою для видання наказу про його звільнення.

17 грудня 2015 року наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України №749 ОСОБА_1 звільнений з військової служби відповідно до пункту "е" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", а наказом начальника Полтавського зонального ВВСП від 22 грудня 2015 року №257 виключено зі списків особового складу частини.

Таким чином, колегія суддів вважає доведеним належними доказами факт вчинення позивачем систематичних порушень військової дисципліни та обґрунтованим звільнення ОСОБА_1 на підставі наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 17 грудня 2015 року №74, яким ОСОБА_1 звільнено з лав Збройних Сил України у запас (через службову невідповідність).

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що під час дії особливого періоду позивач не може бути звільнений з військової служби на період до оголошення демобілізації, з огляду на наступне.

Так, згідно з п. «е» ч. 6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби через службову невідповідність.

Особливості звільнення з військової служби під час дії особливого періоду визначені ч. 8 ст. 26 "Про військовий обов'язок та військову службу".

Так, відповідно до абз. 2 ч. 8 ст. 26 вказаного Закону під час дії особливого періоду військовослужбовці також можуть бути звільнені з військової служби з підстав, передбачених пунктами "в", "г", "е", "є", "и" частини шостої та пунктами "в", "г", "е", "є" частини сьомої цієї статті.

Отже, абз. 2 ч. 8 ст. 26 Закону країни "Про військовий обов'язок та військову службу" не містить розмежування щодо звільнення під час дії особливого періоду осіб рядового та офіцерського складу.

Таким чином, виходячи з приписів п. «е» ч. 6 ст. 26 та абз. 2 ч. 8 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо заборони звільнення підчас дії особливого періоду осіб офіцерського складу через службову невідповідність.

Колегія суддів також вважає необгрунтованими доводи апеляційної скарги щодо безпідставного врахування начальником Генерального штабу ЗС України раніше накладеного на позивача дисциплінарного стягнення - попередження про неповну службову відповідність, оскільки таке стягнення застосовано протиправно, про що викладено в постанові Полтавського окружного адміністративного суду по справі №816/2913/15, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду. Колегія суддів зазначає, що на час звільнення ОСОБА_1 згідно оскаржуваних наказів, попередження про неповну службову відповідність стосовно ОСОБА_1 було діючим, а судовому дослідженню підлягає законність оскаржуваних наказів на момент їх прийняття.

Крім того, колегія суддів вказує, що звільнення за ст. 68 Закону України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" є самостійною нормою та застосовується без будь-яких застережень в разі вчинення військовослужбовцем дисциплінарного проступку співрозмірному такому стягненню.

Отже, за викладених обставин та досліджених доказів, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для звільнення з військової служби ОСОБА_1 та законності наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 11 листопада 2015 року №440 про накладення дисциплінарного стягнення, наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 17 грудня 2015 року №749 в частині звільнення ОСОБА_1 з лав Збройних Сил України у запас (через службову невідповідність) та наказу начальника Полтавського ЗВ ВСП №257 від 22 грудня 2015 року, в частині виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу частини та звільнення з лав Збройних Сил України у запас (через службову невідповідність).

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову та зазначає, +що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.07.2016р. по справі № 816/70/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шевцова Н.В.Судді Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 05.09.2016 р.