Постановление суда № 61136812, 05.09.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2016 р.Справа № 638/9350/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі міста Харкова на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.07.2016р. по справі № 638/9350/16-а

за позовом ОСОБА_2

до Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі міста Харкова

про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова (далі - відповідач), в якому просила суд:

- визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова щодо відмови їй у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", що діяла станом на 15.05.2002 року та на час звільнення ОСОБА_2 у розмірі 80% місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Харківської області № 18-233 від 03.03.2016 року без обмежень максимального розміру;

- скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова щодо відмови ОСОБА_2 у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", що діяла станом на 15.05.2002 року та на час звільнення ОСОБА_2 у розмірі 80% місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Харківської області № 18-233 від 03.03.2016 року без обмежень максимального розміру;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова провести перерахунок ОСОБА_2 пенсії за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", що діяла станом на 15.05.2002 року та на час звільнення ОСОБА_2 у розмірі 80% місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Харківської області № 18-233 від 03.03.2016 року без обмежень максимального розміру та здійснити виплати зазначених коштів.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.07.2016р. зазначений позов задоволено.

Визнано неправомірними дії та скасоване рішення Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова щодо відмови ОСОБА_2 в проведенні перерахунку пенсії за вислугою років у розмірі 80% місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Харківської області № 18-233 від 03.03.2016 року без обмежень максимального розміру.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_2 пенсії за вислугою років у розмірі 80% місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Харківської області № 18-233 від 03.03.2016 року без обмежень максимального розміру та провести відповідні виплати з урахуванням вже виплаченої суми пенсії.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та порушення судом норм матеріального права, а саме, п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", ст. 50-1, ч.20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991р., ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (із змінами внесеними Законом № 911-VIII від 24.12.2015 р.), просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Виходячи з приписів п. 3 ч.1 ст. 197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 з 2001 року призначена пенсія за вислугу років, вона перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про прокуратуру".

14.03.2016 року позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру", на підставі довідки прокуратури Харківської області № 18-233 від 03.03.2016 року.

Листом Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова від 28.03.2016 року № 131/Г-11 позивачеві відмовлено у здійснені перерахунку пенсії на підставі довідки від 03.03.2016 року № 18-233 (а.с.11).

Зазначене рішення вмотивоване тим, що п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VIII від 02.03.2015 р., з 1 червня 2015 року скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія/щомісячне грошове утримання призначаються (перераховуються) відповідно до Законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутату України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника консультанта народного депутата України.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності відмови Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова здійснити позивачу перерахунок пенсії на підставі довідки від 03.03.2016 року № 18-233.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що пенсію за вислугу років позивачу призначено в 2002 році за нормами Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991р. у розмірі 80 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, за відповідною посадою, з якої позивач вийшов на пенсію.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг отриманих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, в тому числі щодо розміру раніше призначеної пенсії.

Таким чином, враховуючи, що позивачу з 2001 року призначено пенсію у розмірі 80 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати за відповідною посадою, з якої позивач вийшов на пенсію, її розмір у відсотковому відношенні до чинної заробітної плати відповідної категорії осіб, що працюють в органах прокуратури не може бути зменшено.

На момент призначення позивачу пенсії чинною була норма Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991р., а саме ст. 50-1, яка надавала право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Також за приписами Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991р., чинними на час призначення пенсії ОСОБА_3 граничний розмір пенсії обмежено не було.

Таким чином, на час призначення позивачу пенсії, його пенсійне забезпечення включало наявність у неї права на отримання пенсії у розмірі 80 % без обмеження граничного розміру пенсії та право на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Отже, оскільки на час набуття позивачем права на пенсійне забезпечення за ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991р. було встановлено його право на отримання пенсії у розмірі 80 % за відповідною посадою, з якої позивач вийшов на пенсію без обмеження граничного розміру та на перерахунок пенсії, колегія суддів дійшла висновку, що зазначена норма зберігає юридичну силу, як для позивача, так і для відповідача на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії від 05.04.2016р., що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 01.07.2014р. по справі № 21-244а14, яка в силу положень ч.1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України має враховуватись судами загальної юрисдикції.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги, що розмір пенсії позивача має бути обмежено десятьма прожитковими мінімумами з огляду на приписи ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р., є необґрунтованими.

Щодо доводів апеляційної скарги про обґрунтованість відмови у перерахунку позивачу пенсії у зв'язку із скасуванням з 01.06.2015 року норм щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України "Про прокуратуру" колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року № 213 передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника - консультанта народного депутата України.

Натомість з 15.07.2015р. набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р., яким врегульовано питання пенсійного забезпечення та перерахунку пенсій працівників прокуратури, а саме статтею 86.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що норми щодо пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури за Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. не могли бути скасовані пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", оскільки норми Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. щодо пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури набрали чинності 15.07.2015р., тобто після 01.06.2015р.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова позивачу у проведенні перерахунку пенсії на підставі ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. та п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" є неправомірною.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Законом України "Про судовий збір", в редакції після 1 вересня 2015 року органи Пенсійного фонду України не звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 17.08.2016 року апелянту було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду до моменту прийняття судового рішення.

Враховуючи, що апеляційна скарга суб'єкта владних повноважень, якому було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення за наслідками апеляційного перегляду, залишена без задоволення, колегія суддів дійшла висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова судовий збір за подання апеляційної скарги по даній справі.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі міста Харкова залишити без задоволення.

Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.07.2016р. по справі № 638/9350/16-а залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова (61166, м. Харків, пр. Леніна, 40, код ЄДРПОУ 22655247) судовий збір у розмірі 606 (шістсот шість) гривень 32 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України - отримувач - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М.